Загравання Вашингтона з Путіним під ширмою «посередництва» логічно привели до нинішнього результату — сподіваємося, лише проміжного. Мирний план Трампа , поданий як «остаточна» пропозиція сторонам, виявився абсолютно незбалансованим і несправедливим. 

Він майже повністю відображає інтереси Кремля. А щодо України — пропонується низка скандальних умов, які відверто порушують міжнародне право і попередні зобов’язання США, зокрема взяті під час першої каденції Трампа. Ці умови є неприйнятними як для Києва, так і для європейських партнерів.

Від Москви очікується відмова від її «хотєлок» щодо передачі неокупованих територій низки українських областей. Але ж такі абсурдні вимоги ставилися Кремлем лише як торгова позиція — щоб легко відступити від них під час переговорів і тим самим закріпити головне: контроль над усією окупованою частиною України. Де ж тут «компроміс»? 

Натомість Москві пропонується визнання російського статусу Криму, повне скасування санкцій, запроваджених із 2014 року, та обіцянка масштабної економічної співпраці. 

Що ж до України – вона має не лише погодитися з втратою всіх окупованих територій, а й з російським статусом Криму. Американський контроль над Запорізькою АЕС – це окреме і неоднозначне питання.  

Крім того, на фоні пустих декларацій про гарантії безпеки через присутність європейських сил стримування, план передбачає блокування членства України в НАТО. Не визначеною (хто ? скільки ?) є й обіцяна допомога на відбудову, особливо у світлі можливого розмороження російських активів у контексті зняття санкцій. 

Фактично Вашингтон пропонує повну політичну й економічну реабілітацію Кремля після найкривавіших злочинів у Європі з часів Другої світової війни — із вирішенням усіх ключових питань на користь агресора. 

Територіальні апетити і військові спроможності Кремля при цьому залишаються абсолютно не обмеженими. 

Про відновлення територіальної цілісності України мирним дипломатичним шляхом, запропонованим як альтернатива військовому, можна забути.

Визнання успішності російської військової авантюри не лише не забезпечить стійкий мир між Україною та Росією, а й надовго підірве основи європейської безпеки.