Дії в повітрі і на морі залишаються ключовими у війні. Крим перестав бути безпечним тилом. «Повзучий» контрнаступ України триває на півдні й сході.
Сторони обмінялися болючими ударами по тилах. Тривали атаки російських безпілотників по портах та повсюдні авіаудари вздовж фронту й кордону. Вночі проти 13 вересня 12 «Шахедів» (із 44 запущених) прорвалися до цілей у Подунав'ї.
Оголошена Росією морська блокада де-факто підтримується повітряною війною, і має тяжкі наслідки для експорту зерна. На фронті перевага ворога в небі й надалі обмежує наземні дії Сил Оборони.
Повітряні удари України в Криму ще більше підірвали російські морські спроможності. Підтверджено катастрофічні пошкодження корабля й субмарини в Севастополі 13 вересня.
В ніч проти 15 вересня в Євпаторії уражено російський зенітно-ракетний комплекс великої дальності С-400. Причому, за неофіційними даними, за допомогою вітчизняних крилатих ракет «Нептун» та новітніх протирадарних БПЛА.
Це вже третій комплекс ППО, знищений на узбережжі окупованих територій, що полегшить удари по Криму (зокрема й «Нептунами», які, вочевидь, модифіковані для прицільного ураження наземних цілей), а також дозволить вільніше використовувати винищувачі над морем для відбиття повітряних атак на Одещину й Миколаївщину.
Повторилися атаки надводних дронів на російські кораблі у морі. Це вплине не так на блокаду портів, як на безпеку запуску ворожих далекобійних ракет морського базування.
Крим втратив репутацію глибокого тилу й мегабази для контролю над Чорним морем. Для відновлення цього статусу росіянам доведеться віднайти резерви протиповітряної оборони, не оголюючи захист Підмосков’я. Наразі ж стоїть питання про постачання й боєздатність російських сил на південно-західній Херсонщині.
На суходолі триває «повзучий» контрнаступ України на бахмутському й мелітопольському напрямках. Роботинський плацдарм ЗСУ розширюється на захід уздовж колишніх російських укріплень. Це необхідно для більш безпечного просування на південь (зокрема, для підтягування артилерії та ППО).
Південніше Бахмута Сили оборони звільнили Андріївку, поступово відбиваючи панівні висоти.
Спроби ворожого наступу на сватівському фронті тривають, але менш інтенсивно.