Новини

Київський Безпековий Форум – для великої і спільної Перемоги

Київський Безпековий Форум – для великої і спільної Перемоги

Більшість українців – три чверті опитаних – стикаються з проблемами електропостачання, понад третина – опалення. Відповідальність за це переважна більшість покладає на державу-агресора.Про це свідчать дані соціологічного дослідження, підготовленого на замовлення Київського Безпекового Форуму. Опитування було проведене напередодні спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції —<a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/news/soyuzniki-otrimayut-perelik-dopomogi"> круглого столу</a>, присвяченого енергетичній безпеці, який відбувся 14 лютого.Опитування охоплювало питання очікувань українців стосовно завершення війни, довіри до держави, інших країн та міжнародних інституцій, а також стійкості домогосподарств в умовах атак на енергетичну інфраструктуру.Ситуація з енергопостачанням та опаленням73,4% респондентів оцінили електропостачання у своєму помешканні протягом останнього перед опитуванням тижня як погане, 1,9% зазначили, що електропостачання зовсім відсутнє. Лише 24,4% оцінили електропостачання як добре.Ситуація з теплопостачанням дещо краща. 59,9% опитаних зазначили, що опалення у їхньому помешканні добре, 38,5% – погане, 1,4% – зовсім відсутнє.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/teplo_fb_ua1_1_27baa6b08f.jpg" alt="teplo_fb_ua1 (1).jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_teplo_fb_ua1_1_27baa6b08f.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_teplo_fb_ua1_1_27baa6b08f.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_teplo_fb_ua1_1_27baa6b08f.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_teplo_fb_ua1_1_27baa6b08f.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px"><meta charset="utf-8">Переважна більшість українців – 78,7% – покладають основну відповідальність за тривале припинення постачання електроенергії, води та тепла на російські війська, які здійснюють обстріли.Водночас майже половина опитаних – 46,5% – звинувачує місцеву владу. Це контрастує з груднем 2022 року, коли відповідальність на місцеву владу покладали 13,6% респондентів.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/teplo_fb_ua2_1_0a328dac37.jpg" alt="teplo_fb_ua2 (1).jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_teplo_fb_ua2_1_0a328dac37.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_teplo_fb_ua2_1_0a328dac37.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_teplo_fb_ua2_1_0a328dac37.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_teplo_fb_ua2_1_0a328dac37.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">На відповідальність приватних та комунальних компаній-постачальників послуг вказують 20,5% опитаних (у грудні 2022 року – 17,7%). На президента і уряд України покладають відповідальність 17,4% респондентів (у грудні 2022 року – 12,7%).Частка тих, хто звинувачує західні країни у недостатній допомозі, різко знизилася – з 25% у грудні 2022 року до 4,3% у лютому 2026 року.Наслідки російських обстрілівТри чверті опитаних повідомили, що їхній населений пункт постраждав унаслідок російських атак: 42,4% – серйозно, 33,8% – незначно. Лише 15,5% зазначили, що їхній населений пункт не постраждав. 7,6% респондентів повідомили, що вони особисто або їхня сім'я постраждали від російських атак фізично або матеріально.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/teplo_fb_ua3_1_feae3f744d.jpg" alt="teplo_fb_ua3 (1).jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_teplo_fb_ua3_1_feae3f744d.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_teplo_fb_ua3_1_feae3f744d.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_teplo_fb_ua3_1_feae3f744d.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_teplo_fb_ua3_1_feae3f744d.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Понад третина опитаних – 36,8% – переконані, що Україні слід посилити атаки на критичну інфраструктуру росії. Відносна більшість респондентів – 44,8% – вважають, що Україні слід діяти так само, як вона діє зараз. Лише 4,5% готові погодитися на всі умови росії, аби швидше завершити війну.<strong style="-webkit-text-stroke-width:0px;box-sizing:border-box;color:rgb(57, 57, 57);font-family:__montserrat_2c9b07, __montserrat_Fallback_2c9b07;font-size:18px;font-style:normal;font-variant-caps:normal;font-variant-ligatures:normal;letter-spacing:-0.18px;orphans:2;text-align:justify;text-decoration-color:initial;text-decoration-style:initial;text-decoration-thickness:initial;text-indent:0px;text-transform:none;white-space:pre-line;widows:2;word-spacing:0px;">З повним текстом дослідження можна ознайомитися <a style="-webkit-text-stroke-width:0px;background-color:transparent;box-sizing:border-box;color:inherit;font-family:__montserrat_2c9b07, __montserrat_Fallback_2c9b07;font-size:18px;font-style:normal;font-variant-caps:normal;font-variant-ligatures:normal;font-weight:400;letter-spacing:-0.18px;orphans:2;text-align:justify;text-decoration:inherit;text-indent:0px;text-transform:none;white-space:pre-line;widows:2;word-spacing:0px;" target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/publications/rezultati-sociologichnogo-opituvannya-provedenogo-centrom-razumkova-i-kiyivskim-bezpekovim-forumom">тут</a><strong style="-webkit-text-stroke-width:0px;box-sizing:border-box;color:rgb(57, 57, 57);font-family:__montserrat_2c9b07, __montserrat_Fallback_2c9b07;font-size:18px;font-style:normal;font-variant-caps:normal;font-variant-ligatures:normal;letter-spacing:-0.18px;orphans:2;text-align:justify;text-decoration-color:initial;text-decoration-style:initial;text-decoration-thickness:initial;text-indent:0px;text-transform:none;white-space:pre-line;widows:2;word-spacing:0px;">.&nbsp;

Більшість українців – три чверті опитаних – стикаються з проблемами електропостачання, понад третина – опалення. Відповідальність за це переважна більшість покладає на державу-агресора.

Три чверті українців мають проблеми з електропостачанням та опаленням  і звинувачують у цьому росію – опитування КБФ

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/341ada53_9554_4deb_9156_e703b04cc8b8_97dabbdff5.jpg" alt="341ada53-9554-4deb-9156-e703b04cc8b8.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_341ada53_9554_4deb_9156_e703b04cc8b8_97dabbdff5.jpg 245w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_341ada53_9554_4deb_9156_e703b04cc8b8_97dabbdff5.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_341ada53_9554_4deb_9156_e703b04cc8b8_97dabbdff5.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_341ada53_9554_4deb_9156_e703b04cc8b8_97dabbdff5.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">14 лютого в межах 62-ї Мюнхенської безпекової конференції (MSC) відбувся перший спільний захід Київського Безпекового Форуму та MSC. Круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію» зібрав провідних експертів для обговорення критичного стану української енергетики через російські атаки та реакції й допомоги союзників.Відкриваючи дискусію, Голова Київського Безпекового Форуму, Прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк навів дані соціологічного дослідження, підготовленого на замовлення Київського Безпекового Форуму напередодні MSC. 75% українців сьогодні або мають дуже погане електропостачання, або взагалі залишаються без електрики; 40% – мають погане теплопостачання або залишаються без нього.Арсеній Яценюк підкреслив, що причиною є пряма агресія РФ: “Це, власне, очевидно. Російські війська та російські повітряні атаки — саме цю причину відсутності світла і тепла називають понад 78% українців”. За даними, наведеними Головою КБФ, відповідальність на місцеву владу щодо цього питання покладає 47% опитаних, на центральну - 17%, на приватні та комунальні компанії-постачальники послуг - 20,5% опитаних, 6% – на громадян, які не заощаджують електроенергію.Водночас він зазначив, що українці високо цінують роботу вітчизняних фахівців: «Робота, виконана технічними та енергетичними компаніями, є просто колосальною».<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/1_851ef98229.jpeg" alt="1.jpeg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_1_851ef98229.jpeg 235w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_1_851ef98229.jpeg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_1_851ef98229.jpeg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_1_851ef98229.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Арсеній Яценюк закликав міжнародну спільноту позбутися ілюзій щодо швидкого завершення війни чи готовності агресора до переговорів: «Абсолютно очевидно, що росія не налаштована на переговори. Також очевидно, що ця війна — надовго. Ми очікуємо, що весна пом’якшить наслідки зими, але ми в будь-якому разі маємо бути готовими до наступної зими», — наголосив він.Окрему увагу Арсеній Яценюк приділив питанню оборони енергосистеми, наголосивши, що фізично захистити об'єкти від постійних атак практично неможливо. На його переконання, єдиним реальним шансом є забезпечення України далекобійними ракетами як засобом стримування. «Тільки якщо росія усвідомить, що за агресію доведеться заплатити, це спрацює. Інакше жодні системи не вирішать проблему прориву оборони», — підкреслив Голова КБФ. Він додав, що рівень такого стримування прямо залежить від політичної волі союзників надати необхідне озброєння.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/2_7b6f024e6d.jpeg" alt="2.jpeg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_2_7b6f024e6d.jpeg 235w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_2_7b6f024e6d.jpeg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_2_7b6f024e6d.jpeg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_2_7b6f024e6d.jpeg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Голова КБФ запропонував учасникам заходу звернутися за результатами дискусії до Європейської Комісії та урядів країн ЄС з чітким переліком необхідних кроків та ресурсів, які дозволять українському енергетичному сектору вистояти наступної зими та уникнути гуманітарної кризи, на яку розраховує путін. Для отримання необхідної фінансової підтримки та обладнання потрібен значний час, тож таке звернення стане терміновим сигналом до дії.Круглий стіл відбувся в Українському домі в Мюнхені — майданчику, що цьогоріч вперше працює безпосередньо в межах MSC. У дискусії також взяли участь генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи «Нафтогаз» Олексій Рябчин, колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус, колишній спецпредставник США Курт Волкер та інші дипломати й експерти.Київський Безпековий Форум засновано у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка. Мюнхенська безпекова конференція є найвпливовішим міжнародним форумом для обговорення питань глобальної безпеки.

14 лютого в межах 62-ї Мюнхенської безпекової конференції (MSC) відбувся перший спільний захід Київського Безпекового Форуму та MSC. Круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію» зібрав провідних експертів для обговорення критичного стану української енергетики через російські атаки та реакції й допомоги союзників.

Союзники отримають перелік допомоги, необхідної для захисту української енергетики, - Арсеній Яценюк за результатами спільної події КБФ та MSC в Мюнхені 


<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/W81W8rbUmys?si=wBtypw0qpKO4qQk9" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Наступна зима в Україні може бути ще важчою, ніж поточна, і фінансову допомогу від союзників необхідно отримати до травня. Про це сказав голова Київського Безпекового Форуму (КБФ), прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в ефірі "Еспресо" за підсумками спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції (Munich Security Conference, MSC) на тему енергетичної безпеки.Яценюк розповів про три ключові висновки спільного круглого столу КБФ та MSC."Загальний обсяг збитків, нанесених росією українській енергетиці, сягає 65 мільярдів доларів. І готуватися до зими потрібно вже зараз. Граничний термін для того, щоб Україна почала отримувати фінансування і обладнання для підготовки до наступної зими, – травень. Усе, що буде зроблено пізніше, просто не встигнуть освоїти й поставити, щоб енергетична система працювала", – зазначив голова КБФ.Він наголосив, що друге ключове питання – забезпечення протиракетної та протиповітряної оборони для об'єктів енергетики.“І тут треба відверто визнати, що не дивлячись на всі зусилля для того, щоб Україна мала достатній щит проти російських атак, цього не вистачить. І без того, щоб дати Україні ракети високої дальності, без «Томагавків», без того, щоб путін знав про те, що Україна вдарить по його об’єктам, без того, щоб Україна мала можливість відповісти, ми не зможемо забезпечити на наступний рік енергетичну безпеку для країни”, – сказав Яценюк.Голова КБФ також прокоментував заяву прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, озвучену під час Мюнхенської конференції."Заява дуже чітка: навіть якщо буде підписана мирна угода, Велика Британія, ЄС і всі інші повинні далі працювати над своєю безпекою, фінансувати ті 5% на оборону і допомагати Україні. Стармер доволі реалістично каже: навіть якщо станеться диво і буде підписана мирна угода, це лише означатиме, що росія накопичуватиме ресурси для наступного наступу. Тому Британія, ЄС, Україна і члени НАТО повинні фінансувати власну і українську оборону", – наголосив голова КБФ.За словами Яценюка, за час конференції у Мюнхені він не почув жодної людини, яка б вважала росію готовою до підписання мирної угоди. "Всі чудово усвідомлюють, що путін не проводить ніяких реальних переговорів. Що ті максималістські вимоги, які він виставив ще у 2022 році, залишилися незмінимиі", – підкреслив експрем'єр.Підбиваючи підсумки конференції, голова КБФ сформулював три ключові висновки щодо позиції Європи."Перше: Європа хоче завершення війни. Друге: Європа чудово усвідомлює, що це завершення не станеться через те, що росія готова підписати угоду. Третє: Європа також усвідомлює, що завершення війни за будь-яких обставин потягне за собою подальше озброєння росії. Тому Україні потрібні гарантії безпеки і подальша допомога", – підкреслив Яценюк.14 лютого в межах Мюнхенської конференції з безпеки відбувся перший спільний захід з Київським Безпековим Форумом – круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію». У дискусії взяли участь голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк, генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи «Нафтогаз» Олексій Рябчин, колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус, колишній спецпредставник США Курт Волкер та інші дипломати й експерти.Київський Безпековий Форум заснований у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка і є провідною міжнародною дискусійною платформою в Україні з питань війни та миру.

Наступна зима в Україні може бути ще важчою, ніж поточна, і фінансову допомогу від союзників необхідно отримати до травня. Про це сказав голова Київського Безпекового Форуму (КБФ), прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в ефірі "Еспресо" за підсумками спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції (Munich Security Conference, MSC) на тему енергетичної безпеки.

Яценюк після конференції у Мюнхені: Наступна зима може бути важчою – Україні необхідно отримати фінансування вже до травня

<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/dovira_fb_ua_1_aa8b369c04.jpg" alt="dovira_fb_ua (1).jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_dovira_fb_ua_1_aa8b369c04.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_dovira_fb_ua_1_aa8b369c04.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_dovira_fb_ua_1_aa8b369c04.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_dovira_fb_ua_1_aa8b369c04.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Найвищий рівень довіри українці демонструють до інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни – Збройних Сил, Головне управління розвідки (ГУР), Національної гвардії, Служби безпеки України (СБУ) та Державної прикордонної служби. Більшість опитаних довіряють також Президенту України. Натомість Верховній Раді та уряду не довіряють більше українців, ніж довіряють.&nbsp;Про це свідчать дані <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/publications/rezultati-sociologichnogo-opituvannya-provedenogo-centrom-razumkova-i-kiyivskim-bezpekovim-forumom">соціологічного дослідження,</a> проведеного на замовлення Київського Безпекового Форуму напередодні Мюнхенської безпекової конференції.Опитування охоплювало питання очікувань українців стосовно завершення війни, довіри до держави, інших країн та міжнародних інституцій, а також стійкості домогосподарств в умовах атак на енергетичну інфраструктуру.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/army_fb_ua2_ca7a1562ce.jpg" alt="army_fb_ua2.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_army_fb_ua2_ca7a1562ce.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_army_fb_ua2_ca7a1562ce.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_army_fb_ua2_ca7a1562ce.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_army_fb_ua2_ca7a1562ce.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Більшість опитаних довіряють Президенту України – баланс ставлення (різниця між позитивними та негативними оцінками) &nbsp;становить +9,3% (40,2% – скоріше довіряють, 11,5% – повністю довіряють). Порівняно з вереснем 2025 року показник дещо знизився – тоді баланс становив +12%.Беззаперечним лідером за рівнем довіри залишаються Збройні Сили України – баланс довіри становить +88,5% (57,4% – скоріше довіряють, 36,9% – повністю довіряють). Порівняно з вереснем 2025 року показник зріс на 1,5% – тоді баланс становив +87%.Високий рівень довіри демонструють й інші оборонні інститути:&nbsp;ГУР отримав баланс +63,4% (62,4% – скоріше довіряють, 16% – повністю довіряють, зростання позитивного балансу на 7%),Національна гвардія +59,4% (59,2% – скоріше довіряють, 18,1% – повністю довіряють),&nbsp;СБУ +51,4% (60,9% – скоріше довіряють, 11,9% – повністю довіряють, зростання позитивного балансу майже на 10%),&nbsp;Державна прикордонна служба +50,1% (56,1% – скоріше довіряють, 14,1% – повністю довіряють, зменшення позитивного балансу на 5%).За останні півроку суттєво зросла довіра українців до НАБУ: баланс покращився з мінус 25,2% у вересні 2025 року до мінус 3,6% у лютому 2026 року. Зараз антикорупційному бюро довіряють 38,3% опитаних (32,5% – скоріше довіряють, 5,8% – повністю довіряють), скоріше не довіряють – 32,6%, зовсім не довіряють 9,3%.&nbsp; Довіра до Національної поліції складає 37% (32,5% – скоріше довіряють, 4,5% – повністю довіряють), недовіра – 54,7% (42,7% – скоріше не довіряють, 12% – зовсім не довіряють), баланс склав мінус 17,7%. Показник погіршився на 16,5% порівняно з вереснем 2025 року, коли баланс становив мінус 1,2%.Прокуратурі довіряють 25% респондентів. Скоріше не довіряють 46,2%, зовсім не довіряють 11%. Баланс склав мінус 32,2%. У вересні 2025 року він складав &nbsp;мінус 36,1%.Судова система: довіряють 23,1% опитаних, не довіряють – 58,3% (45,5% – скоріше не довіряють, 12,8% – зовсім не довіряють), важко відповісти – 18,7%. Баланс склав мінус 35,2%. Довіра до судової системи порівняно з вереснем 2025 року, коли баланс становив мінус 51,4%, зросла.Уряд України отримав баланс мінус 54% (49,8% – скоріше не довіряють, 25,2% – зовсім не довіряють). У вересні 2025 року баланс довіри становив мінус 47,7%. Найнижчий рівень довіри серед зазначених в опитуванні державних органів зафіксовано до Верховної Ради України – баланс мінус 77,4% (51,3% – скоріше не довіряють, 35,9% – зовсім не довіряють). Порівняно з вереснем 2025 року довіра до парламенту ще знизилася – тоді баланс становив мінус 59,5%.<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/army_fb_ua1_e2dc12503c.jpg" alt="army_fb_ua1.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_army_fb_ua1_e2dc12503c.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_army_fb_ua1_e2dc12503c.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_army_fb_ua1_e2dc12503c.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_army_fb_ua1_e2dc12503c.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Переговори з росієюПоловина українців скептично оцінюють хід переговорів. 32,7% вважають, що українська влада веде переговори зі США, ЄС та росією щодо можливої мирної угоди "скоріше не успішно", 17,4% – "не успішно".Позитивно оцінюють переговорний процес 33,6% опитаних: 30,7% – "скоріше успішно", 2,9% – "успішно". Важко відповісти – 16,3%. <img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/army_fb_ua3_4afa33c3f2.jpg" alt="army_fb_ua3.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_army_fb_ua3_4afa33c3f2.jpg 220w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_army_fb_ua3_4afa33c3f2.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_army_fb_ua3_4afa33c3f2.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_army_fb_ua3_4afa33c3f2.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Соціологічне опитування проведене Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму з 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв'ю. Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України (окрім АР Крим). Опитування проводилося серед громадян, які на той момент перебували на території України, що контролюється урядом України і покривається телефонним зв’язком українських телефонних операторів. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за макрорегіонами, віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.З повним текстом дослідження можна ознайомитися <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/publications/rezultati-sociologichnogo-opituvannya-provedenogo-centrom-razumkova-i-kiyivskim-bezpekovim-forumom">тут</a>.&nbsp;Читайте також: <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf.openukraine.org/categories/news/84percent-ukrayinciv-viryat-u-peremogu-ukrayini-u-vijni-z-rosiyeyu-cej-pokaznik-pomitno-zris-doslidzhennya-kbf?slug=news&amp;pageNumber=1">84% українців вірять у перемогу України у війні з росією. Цей показник помітно зріс – дослідження КБФ</a>

Найвищий рівень довіри українці демонструють до інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни – Збройних Сил, Головне управління розвідки (ГУР), Національної гвардії, Служби безпеки України (СБУ) та Державної прикордонної служби. Більшість опитаних довіряють також Президенту України. Натомість Верховній Раді та уряду не довіряють більше українців, ніж довіряють. 

Лідери та аутсайдери довіри українців серед інститутів влади – дані дослідження КБФ

Переговори з росією є не більше ніж фікцією і спеціальною операцією КДБ під егідою путіна, яка не наблизила країну до миру ні на йоту. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю британському виданню <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://inews.co.uk/news/putins-ukraine-peace-talks-trump-kgb-operation-4237924">The i Paper</a> на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Коментарі наведені у статті видання "Мирні переговори путіна з Трампом щодо України – це «операція КДБ»."Це фіктивні переговори, фіктивні консультації. Це спеціальна операція КДБ під егідою путіна. Це не має нічого спільного з жодними реальними переговорами", – сказав голова КБФ.За його словами, ці переговори не лише не просунули Україну до миру «ні на йоту», а й “проклали шлях для путіна, надавши йому платформу для максималістських вимог".Голова КБФ наголосив, що путіна можна переконати лише мовою сили."Президент США Дональд Трамп все ще вірить, що може переконати путіна. Але є тільки один спосіб переконати путіна – це тиснути на нього з усією силою. Він розуміє тільки мову сили. Все інше він сприймає як ознаку слабкості", – додав Яценюк.Експрем’єр підкреслив, що єдиний спосіб досягти миру – це чинити значний економічний тиск на росію, щоб поставити під загрозу путінську владу, запровадити вторинні санкції щодо тих, хто купує російську нафту – життєво важливу складову її військової економіки, та блокувати «тіньовий флот» суден, які її доставляють.Яценюк також відзначив, що навіть держсекретар США Марко Рубіо почав сумніватися у щирості росіян. «США усвідомили, що в реальності насправді нічого не відбувається», – підсумував голова КБФ.У межах Мюнхенської конференції з безпеки 14 лютого відбувся перший спільний захід з Київським Безпековим Форумом – круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію». У дискусії взяли участь голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк, генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи «Нафтогаз» Олексій Рябчин, колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус, колишній спецпредставник США Курт Волкер та інші дипломати й експерти.Київський Безпековий Форум заснований у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка і є провідною міжнародною дискусійною платформою в Україні з питань війни та миру.Читайте повний матеріал <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://surl.li/uwpfej?fbclid=IwY2xjawQA5vJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETJNanZ0YnY0UzViT0dDQ0l3c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHmO1KdJZj4ItmHHERiw4JSL7f8EDiPvEgwpVZ8VyAX6p0dzvpx2bdcjFpglg_aem_agMTIR6pKcJRVcfqIc0P9Q">The i Paper</a>&nbsp;

Переговори з росією є не більше ніж фікцією спеціальною операцією КДБ під егідою путіна, яка не наблизила країну до миру ні на йоту. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю британському виданню The i Paper на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Коментарі наведені у статті видання "Мирні переговори путіна з Трампом щодо України – це «операція КДБ».

Переговори не наблизили Україну до миру ні на йоту, але проклали шлях путіну, – Яценюк для британського видання The i Paper

<div class="raw-html-embed"><iframe width="120%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/HIcE4ZhtuP4?si=HMyAzXGngNCWMcUo" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Відмова у 2014 році тодішнього уряду України від закупівлі російського газу стала одним із рішень, яке позбавило путіна важливого інструменту впливу. Про це заявив прем'єр-міністр України (2014-2016), голова Київського Безпекового Форуму Арсеній Яценюк в ефірі у Дмитра Гордона."Україна звільнилася від росії, і саме це збісило путіна. Починаючи з того, що Україна відмовляється від газу російського «газпрому». Уявіть собі, якби ми до сьогоднішнього дня були залежні від російського «газпрому». Це було перше взагалі, чим я зайнявся. Друге – уявіть, якби ми були повністю залежні, наша атомна енергетика, від російського пального. Я тоді почав переводити «Енергоатом» на Westinghouse, за американське пальне […] Але почнемо з армії. 5% від ВВП – те, що зараз країни-члени НАТО [сплачують], тоді навіть боялися вимовити про 5%", – зазначив Яценюк.Війна росії проти України триває вже 12 років, а плани кремля щодо силового сценарію формувалися задовго до окупації Криму – ще під час конфлікту навколо острова Тузла у 2003 році.&nbsp;"Люди йшли безпосередньо з Майдану воювати. Зараз дискутують про те, що вона триваліша, ніж так звана Велика вітчизняна війна, яку вів Радянський Союз. І Україна потерпала в Другій світовій війні чи не найбільше […] Ви знаєте, з якого часу путін ще хотів іти? З того моменту, коли він пішов на Тузлу (2003 рік, – ред.)", – зазначив Яценюк.Саме спротив 2014 року, за словами голови КБФ, врятував Україну від сценарію, який реалізувався в сусідній білорусі. "Якби не було 2014 року, якби ми не встояли, ми би перетворилися в гіршу копію білорусі. Згадайте, що відбулося з білорусами після невдалих протестів проти лукашенка. Скільки було вбитих, скільки було ув'язнених", – зазначив Яценюк.Разом з тим Яценюк наголосив, що на початку російської агресії Україна перебувала у критичному стані. Він навів дані з таємної довідки Генштабу у 2014 році."Десь зараз в архівах Генштабу України є таємна довідка, яку я вимагав. Міністр оборони, голова СБУ – це все була не просто російська агентура, це були громадяни російської федерації. Це ставленики росії. В тій довідці було чітко написано, що боєздатних сил в Україні, тих, які можуть взяти зброю і захищати Україну, – 5 тисяч військовослужбовців. Про гроші я взагалі буду мовчати: 108 тисяч гривень на єдиному казначейському рахунку – це на всю країну", – підкреслив Яценюк.За його словами, за таких умов виживання України, можна назвати справжнім дивом, яке створив сам український народ."У нас фактично було два дива: як ми вижили в 2014 році і як ми вижили в 2022 році. Український народ сам створює ці чудеса. Якби не люди, якби не меншість, віддана патріотизму, своїй державі, українським цінностям, – ми б не вижили", – підкреслив експремʼєр.

Відмова у 2014 році тодішнього уряду України від закупівлі російського газу стала одним із рішень, яке позбавило путіна важливого інструменту впливу. Про це заявив прем'єр-міністр України (2014-2016), голова Київського Безпекового Форуму Арсеній Яценюк в ефірі у Дмитра Гордона.

Уявіть, якби ми досі, під час війни залежали від «газпрому»: Яценюк про рішення уряду у 2014 році

Якщо Україна вийде з Донбасу, росія не підпише мирної угоди. Це пастка, а самі переговори – спецоперація КДБ під керівництвом путіна. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в ефірі у Дмитра Гордона.Яценюк пояснив, чому поступка Донбасом не приведе до миру, посилаючись на промову путіна у червні 2024 року."Якщо Україна вийде з Донбасу, путін ніякого миру не підпише. Історія про Донбас – це пастка. Уважно слухайте і читайте все, що говорить путін і вся ця бандитська свора. Вони посилаються на його промову у міністерстві закордонних справ росії в червні 2024 року", – зазначив голова КБФ.За словами експрем'єра, справжні вимоги путіна набагато ширші за Донбас і фактично означають капітуляцію України."Наприклад, так звана денацифікація. Це означає, що всі, хто були при українській владі з 2014 року і до сьогоднішнього моменту, – повинні бути засуджені. Далі – так звана &nbsp;демілітаризація. Це означає, що українська армія повинна бути фактично роззброєна. Далі йдеться про брехливі, фальшиві гарантії безпеки, де росія фактично матиме право вето на будь-яку гарантію безпеки. Це план повної капітуляції України. Тому моя відповідь: це пастка. Жоден вихід з Донбасу, який, насамперед, є неконституційним, не дасть миру Україні", – підкреслив Яценюк.Яценюк охарактеризував самі так звані переговори як спецоперацію КДБ. За його словами, ідея путіна щодо переговорів полягає у відтермінуванні санкцій та &nbsp;арешту активів. "І ключове – не дати можливості, щоб американський Конгрес натиснув на Білий дім, щоб нова адміністрація надала ще один пакет військової допомоги. За минулий рік загальний обсяг військової допомоги США Україні впав на 99%. Ми отримали 1% від того, що отримували у 2024 році. Обсяг допомоги – практично нуль", – зазначив експрем'єр.Водночас голова КБФ пояснив, чому підтримує участь української влади у перемовному процесі. "Я підтримую рішення української влади. Це треба робити з &nbsp;однією метою – фактично вести &nbsp;перемовини не з росією, а з американцями, щоб американці не відвернулися від України", – зазначив експрем'єр.

Якщо Україна вийде з Донбасу, росія не підпише мирної угоди. Це пастка, а самі переговори – спецоперація КДБ під керівництвом путіна. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк в ефірі у Дмитра Гордона.

Яценюк: Навіть якщо Україна вийде з Донбасу, путін мир не підпише – це пастка


&nbsp;<div class="raw-html-embed"><iframe width="100%" height="560" src="https://www.youtube.com/embed/t6BR6QqgMFA?si=C5ILnoK56JWA_Ucv" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen=""></iframe></div>Немає жодних ознак того, що воєнний злочинець путін готовий піти на угоду з Україною – він розуміє лише мову сили. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі Times Radio."За останній тиждень путін запустив по Україні близько 100 балістичних і крилатих ракет, 1400 дронів і 1300 керованих авіаційних бомб. Тож немає жодних ознак того, що воєнний злочинець путін готовий піти на будь-яку угоду з Україною", – зазначив Яценюк.За словами голови КБФ, обсяги воєнних видатків росії свідчать про те, що путін не збирається зупинятися. "Погляньте на державний бюджет росії на цей рік. В ньому не зменшились військові витрати. Близько 40% російського бюджету йде на фінансування війни. Тому я не бачу жодного наміру з боку путіна укласти будь-яку мирну угоду з Україною", – зазначив експрем'єр.Яценюк підкреслив, що кінцева мета путіна є незмінною – захоплення всієї України і фактично знищення України як суверенної і незалежної держави."Я був дещо здивований останнім інтерв'ю спецпосланця Віткоффа, коли він сказав, що путін відвертий з ним. [...] Путін ніколи не є відвертим, це професійний брехун із КДБ. З боку Віткоффа є глибоке нерозуміння того, ким насправді є путін", – сказав голова КБФ.Яценюк наголосив, що для України немає іншого вибору, крім перемоги. "Чи зможемо ми витримати та перемогти? Так, зможемо. І саме тому нам потрібна дуже сильна і рішуча підтримка всіх, зокрема Великої Британії. Я дуже вдячний народу Великої Британії, який дійсно підтримує Україну", – зазначив експрем'єр.Водночас голова КБФ згадав про зменшення фінансової підтримки з боку США та наголосив, що Дональд Трамп “має усвідомити, що існує тільки один спосіб розмовляти з путіним – це мова сили"."Ми все ще маємо американців “у грі”, але справа в тому, що підтримка США минулого року зменшилася на 99%. Сподіваємося, що це зміниться", – додав Яценюк.&nbsp;

Немає жодних ознак того, що воєнний злочинець путін готовий піти на угоду з Україною – він розуміє лише мову сили. Про це заявив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі Times Radio.

Яценюк: 40% бюджету росії спрямовано на війну – ознак готовності путіна до миру немає

Не можна досягти справедливого і тривалого миру без спільної участі США, ЄС, Великої Британії та України. Путін уважно стежить за розбіжностями між союзниками, щоб цим скористатися. Про це наголосив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі BBC News у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.Водночас Яценюк наголосив, що війна росії проти України триває вже 12 років.&nbsp;"Сьогодні – четверта річниця початку повномасштабної війни, але Україна стоїть вже 12 років. Путін мріяв захопити Україну, але йому це не вдалося", – наголосив голова КБФ.Експрем'єр підкреслив критичну важливість єдності західних союзників."Важливо, щоб західні союзники, і насамперед адміністрація США, усвідомили, що для досягнення тривалого, справедливого і чесного миру всі мають бути на одній хвилі. І це, в першу чергу, американці, ЄС, Велика Британія та Україна", – підкреслив Яценюк.Голова КБФ сформулював кілька ключових умов для забезпечення безпеки України."Потрібні фінансова довгострокова підтримка, військова підтримка й озброєння, ракети дальньої дії, щоб стримувати нескінченні повітряні атаки росії на нашу інфраструктуру. Україна також повинна мати склади боєприпасів на своїй території. Нам потрібні розвідка та розвіддані. Необхідно посилити санкції проти росії. І все це має бути взаємопов'язаним", – зазначив експрем'єр.Яценюк підкреслив, що досягти спільної позиції з росією абсолютно неможливо.&nbsp;«Росія хоче знищити і вбити українців. Ми ж хочемо вільну, незалежну і суверенну Україну й отримати залізобетонні гарантії безпеки", – наголосив голова КБФ. &nbsp;

Не можна досягти справедливого і тривалого миру без спільної участі США, ЄС, Великої Британії та України. Путін уважно стежить за розбіжностями між союзниками, щоб цим скористатися. Про це наголосив голова Київського Безпекового Форуму, прем'єр-міністр України у 2014-2016 роках Арсеній Яценюк в ефірі BBC News у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Яценюк: Не можна досягти справедливого миру без спільної участі США, ЄС, Великої Британії та України 

Рішення щодо закупівлі критично важливого енергообладнання та його фінансування мають бути прийняті не пізніше травня 2026 року – інакше українська енергетика не буде готова до наступної зими, а мільйони українців можуть знов залишитися без електроенергії та опалення.Про це йдеться у зверненні до глав урядів держав-членів Групи Семи та Європейського Союзу, оприлюдненому за підсумками круглого столу Київського Безпекового Форуму спільно з Мюнхенською безпековою конференцією – «Енергетична війна: як відключити тиранію», що відбувся 14 лютого.“2026 рік – вирішальний етап у війні росії проти України. Майбутня зима стане випробуванням не тільки для України, але й для колективної спроможності демократичних країн захистити цивільне населення від використання енергетики як інструмента війни. Підготовка до зими 2026–2027 років має розпочатися негайно”, – підкреслили у зверненні.Серед підписантів документу:голова КБФ, премʼєр-міністр України у 2014-2016 рр. Арсеній Яценюк;&nbsp;генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко;&nbsp;член ради безпеки КБФ, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус (США); ​​Голова Комітету у закордонних справах Парламенту Естонії Марко Міхкельсон;&nbsp;засновник компанії «Еней», колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв;&nbsp;заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв;&nbsp;Депутат Європейського Парламенту Пятрас Ауштрявічюс (Литва);&nbsp;Посол США в Україні (1998–2000) Стівен Пайфер;&nbsp;директорка Інституту міжнародних відносин (Італія), професорка Університету Джонса Гопкінса (США) Наталі Точчі;&nbsp;старший дослідник Центру аналізу європейської політики (CEPA), письменник та аналітик з питань безпеки, блогер на Tenzer Strategics Ніколя Тензер (Франція).&nbsp;<meta charset="utf-8">Учасники фіксують масштаб енергетичної кризи, спричиненої масованими атаками росії по енергетичній інфраструктурі: близько 40% українців мають дуже погане опалення або взагалі його не мають, 74% – стикаються з дуже нестабільним електропостачанням або взагалі не мають електроенергії, а в деяких регіонах відключення тривають до 20 годин на день. Україна втратила значну частину потужностей з виробництва електроенергії, дефіцит яких сягає 3-5 ГВт, система здатна покрити лише близько 40% потреб домогосподарств і бізнесу."Це свідома війна на виснаження, спрямована проти всього суспільства", – наголошується у зверненні.На основі консультацій з українськими енергетичними операторами, міжнародними фінансовими установами та безпековими експертами КБФ сформулював оперативні пріоритети.КБФ пропонує створити «Енергетичний Рамштайн» – координаційний механізм із міжнародною робочою групою, що синхронізуватиме закупівлі обладнання, фінансування, захист інфраструктури та терміни реалізації.Першим пріоритетом є негайне придбання та прискорена доставка критично важливого обладнання. “Відновлення енергетичного сектора України обмежене не тільки через фінансування, а й термінами виробництва, виробничими потужностями та логістикою. На постачання та монтаж багатьох важливих компонентів потрібно 10–24 місяці з моменту затвердження фінансування, тому рішення про закупівлю необхідно приймати негайно", – зазначається у документі.Другим пріоритетом є швидке цільове фінансування, орієнтоване на результати. КБФ рекомендує створення прискореної програми ЄС-G7 з енергетичної стійкості, застосування змішаних фінансових інструментів та розширення механізмів страхування військових ризиків.Третім пріоритетом визначено комплексний захист та зміцнення критичної енергетичної інфраструктури. "Інвестиції у відновлення не можуть вважатися стійкими, якщо нещодавно відремонтовані об’єкти можуть бути знову зруйновані [...] Протиповітряна оборона необхідна, але не може замінити структурну стійкість системи. Захисні заходи повинні впроваджуватися синхронно з децентралізацією та диверсифікацією генерації", – наголошується у зверненні.Четвертим пріоритетом є прискорене впровадження розподіленого виробництва електроенергії та децентралізації системи опалення."Тільки в Києві 6–7 тисяч житлових будинків залишаються вразливими через порушення роботи централізованого теплопостачання. Модернізація близько 5 тисяч старих будівель із переходом на автономні системи опалення оцінюється орієнтовно в 1,5 млрд євро. Така інвестиція формує довгострокову стійкість до зовнішніх впливів за менших витрат, порівняно з переважною більшістю альтернативних заходів реагування на надзвичайні ситуації", – зазначається у зверненні.Учасники круглого столу попереджають: якщо рішення не будуть прийняті вчасно, наслідки будуть невідворотними. Через тривалі 10–24-місячні цикли виробництва та встановлення критично важливе обладнання не буде готове до експлуатації до зими, що залишить мільйони цивільних осіб без електроенергії та опалення протягом тривалого часу.Натомість, наголосили у зверненні, “своєчасні рішення знизять ефективність російської стратегії енергетичного терору, захистять цивільне населення та зміцнять стійкість демократичного безпекового порядку”.З повним текстом звернення можна ознайомитися <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/KSF_MSC_Energy_Appeal_2026_UKR_f5f6a77491.pdf">за посиланням.</a>14 лютого в межах 62-ї Мюнхенської безпекової конференції (MSC) відбувся перший спільний захід Київського Безпекового Форуму та MSC – круглий стіл «Енергетична війна: як відключити тиранію».Київський Безпековий Форум засновано у 2007 році за ініціативи Арсенія Яценюка. Мюнхенська безпекова конференція є одним із найвпливовіших міжнародних форумів для обговорення питань глобальної безпеки.&nbsp;

Рішення щодо закупівлі критично важливого енергообладнання та його фінансування мають бути прийняті не пізніше травня 2026 року – інакше українська енергетика не буде готова до наступної зими, а мільйони українців можуть знов залишитися без електроенергії та опалення.