Президент США Дональд Трамп досить емоційно відреагував на саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та військовий парад у Пекіні за участю лідерів Росії Володимира Путіна і Північної Кореї Кім Чен Ина.

У своєму дописі у «Truth Social» Трамп задався питанням, чи згадає лідер Китаю Сі Цзіньпін про ту «величезну підтримку та кров», які США надали Китаю, «щоб допомогти йому забезпечити свою свободу від дуже недружнього іноземного загарбника». Крім того, він побажав Президенту Сі та «чудовому китайському народу» доброго святкування та попросив передати «найтепліші вітання» Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, у той час, як усі вони «змовляються проти Сполучених Штатів Америки».

Незважаючи на відвертий сарказм, відчувається, що ці події зачепили Трампа. Це була одна з його найгостріших реакцій, спрямована на згаданих лідерів. Однак, немає жодної впевненості, що його риторика матиме наслідки.

Саміт ШОС став бенефісом китайського лідера Сі Цзіньпіна і демонстрацією зростаючого впливу Китаю у світі. Зустріч зібрала рекордну для ШОС кількість лідерів держав-учасниць і запрошених країн.

Водночас саміт продемонстрував спад міжнародного впливу РФ. З ініціатора і лідера цього об’єднання, яке замислювалося Москвою для розширення свого впливу в Азії, Росія перетворилася на просто одного з учасників. Такого ж, як і держави, які ще не так давно входили до зони впливу Кремля. Зараз вони переорієнтовуються на Пекін.

Путін приїхав до Тяньцзіня як прохач — за фінансовою і військовою підтримкою: продовженням закупівель російських енергоресурсів та постачання товарів, необхідних для функціонування російської військової машини.

Російський диктатор хотів також і політичної підтримки, наприклад, включення до підсумкового документа саміту фрази про необхідність «усунення першопричин кризи в Україні» чи врахування російських інтересів при мирному врегулюванні. Але це йому не вдалося. У декларації — жодної згадки про російську війну. Натомість великі гравці ШОС використали ситуацію для врегулювання практичних розрахунків з Росією, насамперед в енергетиці.

Самітом ШОС і помпезним військовим парадом, які відбулися за участю лідерів, на яких США також мають певні розрахунки, Пекін демонстративно принизив і роздратував Трампа.

Промовистим сигналом для Вашингтона стала демонстрація доброзичливих взаємин між лідерами Індії і Китаю. Вашингтону була адресована картинка неофіційної дружньої бесіди між Путіним, Сі і Моді. Усі згадані особи з власних причин прагнули донести Дональду Трампу, що мають у руках власні козирі. Але чи спрацює такий шантаж на їхню користь, поки що незрозуміло.

Не викликає сумнівів, що Китай останнім часом суттєво розширює свою сферу впливу, використовуючи послаблення Росії війною та зниження впливу США через радикальну тарифну політику. Вона тепер охоплює не лише Росію, а й її традиційних сателітів (Центральна Азія, Білорусь), які радо йдуть назустріч Пекіну. Розпочинається новий рестарт відносин з Індією. Втім, враховуючи чисельні суперечності, навряд чи це триватиме довго.

Емоційна реакція Трампа на останні події в Китаї цілком зрозуміла. Америці відправили сигнал, що Китай не без успіху збирає сили, щоб протистояти Вашингтону в економічному, політичному і військовому сенсі і не боїться порожніх погроз.