Якщо рахувати за 3 роки війни, європейські країни, витрачали в середньому 0,12% ВВП на рік на двосторонню допомогу Україні. Щоб компенсувати підтримку США, внесок держав та інститутів ЄС має зрости до 0,2% ВВП. Це означає збільшення європейської допомоги з нинішніх 44 млрд. євро на рік до 80 млрд. євро. Відносно різкий приріст асигнувань був би потрібний насамперед з боку Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії (з 5 млрд. євро до 6,5 млрд. євро). Це – найбільші економіки Європи та світу. Німеччина за розміром ВВП в 2024 році посідає третє місце в світі, Великобританія – шосте, Франція – сьоме, Італія – восьме, Іспанія – п’ятнадцяте. Отже, це під силу вказаним країнам.

Але слід враховувати зростання витрат на оборону країн НАТО й можливі їх втрати через нові мита США. Втім, не зрозуміло – наскільки болючими для ЄС будуть американські мита. Поки що найсильніший удар від торгової війни США – тарифи, які набудуть чинності з 1 серпня - в першу чергу, прийдеться на ринки країн, що розвиваються, з особливим фокусом на азіатський регіон. Адміністрація Трампа розглядає тамтешню дешеву робочу силу як конкурентну перевагу, яка підриває американську економіку, й використовує мита для компенсації цього дисбалансу. За цим критерієм економіка ЄС не є конкурентом економіці США. Скоріше зарплати в ЄС вище за американські, особливо в найбільших економіках Європи. Тому є певні сподівання на щадні імпортні тарифи США на європейську продукцію й відносно невеликі втрати ЄС.

Тим часом ЄС працює й над довгостроковою підтримкою України, яка знадобиться для подолання наслідків війни й відновлення української економіки. Особливо важливим це є через те, що як стало відомо декілька днів тому, одна з найбільших інвестиційних компаній світу Black Rock припинила пошук інвесторів для фонду відновлення України - через перемогу Трампа на виборах та невизначеність позиції США щодо подальшої підтримки Києва.

Єврокомісія додала до проекту бюджету ЄС на 2028–2034 роки статтю витрат на 100 млрд. євро для підтримки України. Важливо, що Єврокомісія пропонує включити підтримку України до бюджету ЄС як обов'язкову статтю видатків на період 2028-2034 років.

Початок програми дещо віддалений в часі. Але мова йде про перспективне в часі та напрямках фінансування. Тим більше, що зараз ситуація з фінансуванням дефіциту бюджету України виглядає керованою. Держбюджет на 2025 році затверджено з граничним дефіцитом в розмірі 19,4% ВВП, що становить 38 млрд. дол. В 2025 році з покриттям бюджетного дефіциту проблем бути не повинно, оскільки на 38 млрд. дол. є підтверджене міжнародне фінансування – за рахунок програми Євросоюзу Ukraine Facility, ERA Mechanism (кредит з погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів), позик МВФ та пільгових кредитів від Японії.

Ба більше, за твердженням очільників НБУ та комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики в поточному році Україна має отримати 55 млрд. дол. міжнародного фінансування – відбудеться зміщення фінансування по ERA Mechanism саме на поточний рік. Отже різниця в 17 млрд. дол. (55-38) може бути зарезервована для бюджету 2026 року. Разом із погодженими 11 млрд. дол. це перекриває потребу в фінансуванні дефіциту бюджету наступного року - за базового сценарію бюджетний дефіцит в 2026 році становитиме 9,9% ВВП або 23 млрд. дол.

Отже, проект відновлення України станом на зараз приймає європейське забарвлення й має достатні шанси на те, щоб не залишитись на рівні гасел. Тим більше, що разом з Європою в цьому прийматимуть участь такі потужні світові гравці, як Японія (четверте місце в світі за ВВП) та Канада (десяте місце в світі за ВВП). Й не слід виключати – з часом США відкоригують свою позицію та долучаться до відбудови української економіки.