$2 трильйони замість цінностей

Триденне турне Дональда Трампа до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ (13–16 травня) завершилося гучним комерційним феєрверком. Підписано угоди майже на 2 трильйони доларів — у сферах оборони, авіації, штучного інтелекту й енергетики. Але разом із ними було остаточно поховано будь-яке просування демократичних принципів у зовнішній політиці США.

Американський інтерес: вигода понад усе

Виступ Трампа в Ер-Ріяді став одою авторитарним режимам. Він відкрито висміяв «інтервенціоналістів», «будівничих націй» і західні НУО, натомість похвалив місцевий порядок, заснований на «національних традиціях». Така формула, за його словами, і є запорукою миру й стабільності.

Угода з Іраном чи ультиматум нафті

Навіть щодо Ірану, якого Трамп назвав «агентом хаосу і терору», він заявив про готовність домовлятися. Проте, в разі відмови, пригрозив звести нафтовий експорт Тегерану «до нуля».

Ізраїль нервує: безпека поступається прибутку

В Ізраїлі — тривога. Прем’єр-міністр Нетаньягу прямо заявив, що домовленості з арабськими країнами ігнорують інтереси його держави. Вашингтон більше не підтримує силове стримування ХАМАСу й Ірану, а Трамп відкрито засудив нову ізраїльську операцію в Газі, закликаючи до перемир’я. Єрусалим — роздратований.

Скандал на $400 мільйонів: літак з Дохи і тінь Віткофа

Окрема хвиля критики — навколо повідомлень про подарунок Трампу від Катару: розкішний Boeing 747-8 вартістю $400 млн. Опоненти вказують, що це не була ініціатива Дохи — угоду нібито пролобіював спецпредставник Трампа з питань Близького Сходу Говард Віткоф. Усе це — на тлі звинувачень у конфлікті інтересів і ризиках шпигунства.

Комерційний туризм чи державна політика?

Критики вказують: Трамп у регіоні просував не лише інтереси США, а й бізнес своїх наближених. Згадується компанія Witkoff Group, яка залучала катарські інвестиції у США — зокрема в купівлю проблемного готелю Park Lane у Нью-Йорку в 2023 році. Угода врятувала об’єкт від банкрутства, але залишила більше запитань, ніж відповідей.

Від Ер-Ріяда до Москви: зовнішня політика без моралі

Цинізм і «всеїдність» нової доктрини стосуються не лише Близького Сходу. Спецпредставник Віткоф неодноразово зустрічався з Путіним, обговорюючи економічні проєкти. Сам Трамп хвалився “дуже добрими” розмовами з російським лідером. Відмова тиснути на Росію може пояснюватися не лише симпатією Трампа до авторитаризму, а й його бізнес-інтересами. Тісні зв’язки Трампа і Віткофа з російським (і проросійським) капіталом — давно не секрет.