Попри загострення російсько-української війни, увага світу прикута до Ізраїлю та Ірану. Захід очікує великого нападу на Єврейську Державу – відповіді на вбивство в Тегерані Ісмаїла Ханії (лідера палестинських терористів ХАМАС, спонсорованих Іраном). Передбачаються масштабний повітряний напад на Ізраїль, а також наземна війна з “Хезболлою” – іранською проксі-армією, що контролює сусідній Ліван.

До міжнародних вод регіону стягнуті десятки американських кораблів, а до самого Ізраїлю перекидають боєприпаси.

***

Наразі велика війна навколо Ізраїлю виглядає настільки ж небезпечною, наскільки й неґарантованою. Експерти з Близького Сходу припускають, що існуюча напруженість виллється, окрім економічних і політичних втрат, лише у військові операції символічного масштабу.

Політичні чинники ситуації:

●    Захід відчайдушно намагається відвернути велику війну, а Росія і Китай – максимально залякати світ її перспективою, перекладаючи з ХАМАС на Захід провину за ізраїльську антитерористичну операцію в Секторі Ґази.

●    Іран необов’язково готовий до великої війни прямо зараз, оскільки десятиліттями веде вигідну для себе “холодну” проксі-війну з Ізраїлем, паралельно намагаючись створити ядерну зброю.

●    Повномасштабна війна у регіоні здатна “призупинити” світову економіку – через кількатижневий параліч морських вантажоперевезень. Це, ймовірно, змусить Китай запобігти фактичному початку війни.

●    Найменш передбачуваною є стратегія Ізраїлю. Єврейська Держава побоюється масштабних руйнувань і жертв у разі великої війни, але готова не лише оборонятися, а й завдавати превентивних ударів. Ізраїльський прем’єр Нетаньягу нібито послідовно прагне знищити палестинську державність, використовуючи напади на Ізраїль як привід.

***

Стратегічні чинники потенційної війни:

●    Головним змістом конфлікту будуть ракетно-дронові атаки на Ізраїль з 2-3 напрямків: з Лівану та Сирії (в т.ч. з Ірану через повітряний простір Іраку та Сирії), через Червоне море та Єгипет з Ємену (контрольованого проіранськими хуситами); через небо Йорданії та Саудівської Аравії.

●    США, Британія та інші країни Заходу можуть повторити операцію 13 квітня 2024 року: масований протиповітряний захист неба над Ізраїлем та Йорданією силами своїх літаків та кораблів. Ця операція відтоді не припиняється (в менших масштабах) у Червоному морі.

●    Ізраїль найбільше побоюється саме ударів з Лівану, адже вважає найнебезпечнішими іранські ракети та БПЛА дальністю до 500 км. Підльотний час балістичних ракет із Лівану не дозволить ППО цілком захистити Хайфу - ключовий порт і третє найбільше місто Ізраїлю. Відзначається, що Іран та його хусити мають і далекобійнішу зброю (у т.ч. здогадно гіперзвукову), але це менш важлива загроза.

●    Наземним виміром війни стане, насамперед, катастрофічне руйнування не лише Ґази, а й Лівану (та його тимчасова окупація Ізраїлем). Що, своєю чергою, стане геополітичною поразкою Франції (традиційного “патрона” Лівану) і, водночас, вагомим стримуючим чинником для ліванської “Хезболли”. Ізраїль впевнений у цій перемозі, однак, стурбований неминучими втратами своїх людей в боях у надщільній пагорбистій забудові Лівану.

●    Ізраїль є де-факто ядерною державою, однак, експерти не очікують її використання в разі суто повітряного нападу.

●    Росія і США є опосередкованими учасниками потенційної війни. Москва не лише обмінюється військовими технологіями з Іраном, а й нарощує активність своїх “військових радників” у прикордонні Сирії. Американські війська базуються в окремих районах Іраку і регулярно обмінюються повітряними ударами з проіранськими бойовиками.

***

Головною проблемою для України буде подальше відволікання уваги та ресурсів Заходу від російсько-української війни:

●    Оборона Ізраїлю поглинає істотну частину зброї та фінансів, які Захід міг би надати Україні. Особливо болючою є витрата десятків зенітних та авіаційних ракет НАТО (вартістю кілька мільйонів доларів кожна), як це було в квітневій операції.

●    Тегеран, Москва й Пекін безумовно намагатимуться використати загрозу великої війни на Близькому Сході, щоби політично тиснути на Захід в українському питанні.

●    Практично необмежена західна допомога для Ізраїлю створює обурливу практику подвійних стандартів – на фоні навмисне “дозованого” постачання зброї Україні. Ця практика деморалізує громадськість в Україні та прихильників України по світу.