У минулому році Україна провела низку ефектних атак на російські нафтопереробні заводи (НПЗ). За повідомленням Financial Times, у березні минулого року США просили Україну припинити атаки, бо це могло підвищити світові ціни на нафту та спровокувати "помсту" з боку Росії.

Справедливості заради, тоді йшлося про ефектність, а не ефективність. Пом'якшити негативні наслідки 2024 року Росії допомогло те, що атаки були розрізненими й несконцентрованими. Зазвичай, по кожному НПЗ завдавали не більше одного удару, а пошкодження ліквідовували за 5–7 днів. При цьому сусідні заводи безперебійно продовжували працювати. У результаті "дронова кампанія" 2024-го обернулася для російської нафтової галузі помітними незручностями й витратами, але не великими проблемами.

Нова хвиля атак, що почалася з 2 серпня 2025 року, має інший характер. Очевидно, зараз Україна має значно більший запас дронів і здатна проводити регулярні масовані атаки, що перевантажують систему ППО РФ.

Нинішня тактика України — проводити масовані атаки на російські НПЗ, щоб завдати їм максимальних пошкоджень аж до виведення з експлуатації, а не просто знизити обсяги виробництва, як було 2024 року. При цьому Україна має можливості підтримувати постійні атаки: повторні удари завдаються по вже постраждалих НПЗ, уповільнюючи відновлення їх виробничого потенціалу.

До 20 серпня 2025 року в РФ були пошкоджені Ухтинський, Рязанський, Саратовський, Волгоградський, Сизранський, Новокуйбишевський та Самарський НПЗ. Крім того, атак регулярно зазнають НПЗ Ростовської області та Краснодарського краю — Слов'янський, Ільський, Новошахтинський та Афіпський, які орієнтовані на виробництво нафтопродуктів на експорт.

Атаки українських безпілотників по щільній дузі НПЗ від Рязані до Волгограда можуть вплинути на внутрішній ринок бензину. На захід і південний захід від цієї дуги в РФ немає жодного великого НПЗ, що забезпечує внутрішній ринок. Натомість, там проживають десятки мільйонів людей, знаходяться основні сільськогосподарські угіддя, регіони літнього відпочинку та маршрути під'їзду до них із центру РФ.

Ще одна принципова відмінність від 2024 року полягає в тому, що тоді пік атак на російські НПЗ припав на квітень-травень, а цього року вони розпочалися в серпні. Наприкінці літа в Росії традиційно зростає попит на моторне паливо — сільськогосподарські роботи в розпалі, а мешканці міст частіше їздять на дачі або в далекі поїздки на своїх автомобілях (бо через атаки українських дронів збільшилася кількість затримок та скасувань авіарейсів). При цьому пропозиція нафтопродуктів знижується ще й через сезонні ремонтні роботи на НПЗ.

Маркер виникнення дисбалансу попиту та пропозиції — зростання цін (за інформацією ЗМІ, оптові ціни бензину в РФ оновлюють історичні максимуми й це зростання транслюватиметься в роздрібні ціни). Зазвичай, це допомагає відновити баланс на ринку, але російська влада прагне обмежувати зростання цін на бензин і згладжувати сезонні сплески. Така політика знижує ефективність ринкових сигналів та позбавляє виробників стимулів збільшувати обсяги поставок і створювати сезонні запаси. Певний запас міцності та вільних потужностей дозволяє російській нафтопереробці забезпечувати насиченість ринку, попри дії держави, що знижують прибуток виробників, але й цьому є межа.

Більшість постраждалих російських НПЗ наразі втратили лише частину своєї потужності та продовжують випускати паливо, хоч і в знижених обсягах. Існують логістичні можливості перекинути паливо з більш віддалених підприємств. Частина дефіциту може бути покрита за рахунок запасів Росрезерву або імпорту з Білорусі (навіть з Індії, але це дорога логістика та удар по іміджу влади РФ). Крім того, значна частина російського автопарку та колісної техніки, як і військової техніки, працює на дизельному паливі, а його в Росії більш ніж достатньо. Тож до повномасштабної кризи в постачанні пального, здатної порушити функціонування російської економіки та армії, ще далеко.

Але якщо Україна продовжить обстріли, концентруючись на НПЗ, що в серпні були під атакою, робитиме це регулярно, не даючи заводам виходити з ремонтів, а також зможе успішно атакувати ще кілька заводів у центральній частині РФ, у Росії може виникнути принаймні тимчасова проблема з пальним в загальнодержавному масштабі.