Удари ракетами ATACMS по Росії істотно допоможуть обороні, однак, самі по собі не змінять хід війни. Потребуємо правильної стратегії повітряних ударів, а також додаткових обсягів і видів зброї.

ЗСУ вперше завдали ударів американськими ракетами ATACMS по території Росії. Україна минулого тижня нарешті отримала довгоочікуваний дозвіл на такі удари. При цьому дозвіл, судячи з повідомлень ЗМІ, залишається обмеженим за територією та цілями (ця інформація, як і належить, є закритою).

Експерти КБФ роз’яснюють значення цього дозволу.

Застосування ATACMS матиме істотний оперативно-тактичний ефект. В радіусі досяжності цих ракет на російській території залишаються десятки важливих цілей: від складів боєприпасів до об’єктів ППО.

Всупереч маніпулятивним припущенням, ворог не зможе “перенести” більшість із цих цілей за межі дальності ATACMS: це не матиме військового сенсу. Адже росіяни продовжують повномасштабне вторгнення, і саме поблизу України їм потрібні склади, аеродроми й радари.

Так, уражений ATACMS 19 листопада склад боєприпасів на Брянщині віддалений від фронту “лише” на 150 км, що вимагає кількагодинних рейсів вантажівок/поїздів до менших польових складів, розташованих іще ближче.

Найлегше перебазувати винищувачі (носії КАБів тощо), однак, є жорстка залежність між дальністю польоту та навантаженням зброї на літаку. Водночас російські безпілотники “Шахед” тощо запускаються саме з прикордоння, найчастіше – з Курська та Кубані.

Відтак експерти погоджуються, що кожен удар ATACMS (і іншими засобами) по Росії допоможе знизити тиск ворога на Сили Оборони та цивільну інфраструктуру.

Балістичні ATACMS (а так само HIMARS) мають переваги над дронами та крилатими ракетами: вони підлітають арковою траєкторією і набагато швидше; збити їх важче. Саме балістичні ракети потрібні для “термінових” цілей: скупчень військ, генералів на командних пунктах, літаків/дронів на авіабазах, батарей ракет тощо. Прикладом є нищівний удар “Хаймарсів” по великій колоні з піхотою 9 серпня на Курщині.

Водночас ATACMS не є “далекобійною” чи суперзброєю. Їхня дальність не дозволяє уразити ключові ворожі аеродроми, ракетні бази та заводи (Енгельс, Моздок, Підмосков’я тощо). 3 з 5 модифікацій ATACMS взагалі мають дальність менше славнозвісних “300 км”.

Ракети ATACMS важко, але можливо збити протиракетами ППО й “заглушити” системами РЕБ. Проте росіяни навряд чи вибудують широку систему оборони від ATACMS.

***

Експертна дискусія про наслідки ударів ATACMS по Росії концентрується на двох аспектах: як добирати цілі й час для ударів в умовах дефіциту ракет, і як досягти комплексних результатів у взаємодії з іншими видами зброї.

***

Фахівці (зокрема, Джек Вейтлінг) наголошують, що Україна вибиратиме між нечастим застосуванням ATACMS (та іншої зброї такої дальності) для регулярного послаблення ворога та відносно великими операціями тривалістю в години чи дні. Наприклад, десятки ракет ATACMS можуть бути використані за день заради “проламування” окремих ділянок російської ППО чи наземної оборони.

Окрема проблема планування (не лише для ATACMS) – дилема між ураженням суто військових цілей оперативно-тактичного характеру та ударами стратегічного значення. Експерти сумніваються, що Вашингтон дозволив застосування ATACMS по російській промисловості. Натомість росіяни практично безкарно атакують далекобійною зброєю українські стратегічні об’єкти.

***

ATACMS дадуть найкращий ефект у швидких комплексних повітряно-наземних операціях. Позитивним прикладом експерти називають першу фазу Курського контрвторгнення (серпень 2024 р.), в якій Україна ще не могла застосовувати ATACMS.

Відтак фахівці закликають:

● Швидше розвивати українську далекобійну зброю (зокрема, 5 типів ракет і дронів, про які згадав Президент України під час виступу у Верховній Раді 19 листопада).

● Ритмічно надавати Україні додаткові системи ППО, винищувачі (і ракети до всіх цих систем) та наземну зброю, а також комплексно вирішити проблему залучення та підготовки нових бійців.

● Поставити авіаційні ракети Storm Shadow, Taurus та JASSM, а також наземну модифікацію далекобійних крилатих ракет Tomahawk/Typhon, із дозволом на удари по Росії.