Саміт G7, який нещодавно завершився у Кананаскісі, Канада, не виправдав всіх надій, які на нього покладалися. Дехто сподівався використати цей захід для досягнення більшого порозуміння з Президентом США Трампом у питанні посилення тиску на Москву і розширення підтримки України.

На жаль, реалії виявилися складнішими. Під приводом необхідності негайного повернення до Вашингтону у зв’язку з подіями на Близькому Сході Трамп покинув саміт раніше, так і не взявши участь в українській дискусії і не погодивши спільну заяву G7 з цього питання. Хоча її текст, власне з огляду на фактор Трампа, був надзвичайно стриманим. Не зустрівся він і з Президентом Зеленським, який планував обговорити наступний пакет озброєнь.

Більше того, покидаючи саміт Трамп зробив низку скандальних заяв, які ще більше підкреслили його особливу позицію щодо Москви. Він висловив жаль з приводу відсутності російського лідера у Кананаскісі, зазначивши, що якби Москву не виключили з G7, то війни не було б. Крім того, Трамп вчергове відмовився від введення додаткових санкцій проти РФ, аргументуючи це очікуванням підписання мирної угоди і високою вартістю для Вашингтона. Хоча, відведені ним два тижні Путіну на згоду на припинення вогню вже давно сплили.

Правда, повністю від ідеї нових санкцій Трамп не відмовлявся, принаймні під час кулуарних розмов, про що поінформував Президент Франції Макрон. Однак, лідерство в цьому питанні він залишив за ЄС.

Домовленості щодо України шести лідерів (без Трампа) були оприлюднені у заяві Головуючого - Прем’єр-міністра Канади Марка Карні.

В принциповому плані в ній є все необхідне – і підтримка мирних зусиль Трампа; і відзначення згоди Києва на безумовне припинення вогню та заклик до Росії зробити те ж саме; і готовність до посилення тиску на Москву, включно з фінансовими санкціями; і підтвердження бюджетної військової підтримки і допомоги на реконструкцію. Однак, кидається в очі повний брак конкретики.

Якщо говорити про військову допомогу, партнери вже давно діють тут автономно. Тому загальність формулювань виправдана. Роль Трампа полягатиме лише у згоді на продаж американської зброї, яку повністю замінити проблематично. Це мало б відповідати і інтересам США, якщо вони не будуть затьмарені особистими домовленостями з Путіним.

Проте, у питанні санкцій, особливо «пекельних», які могли б реально вплинути на позицію Кремля, європейці воліли б працювати разом зі США. Такий варіант був би і ефективнішим, і політично комфортнішим.

Тому, хоча наступний 18-й пакет санкцій ніхто з порядку денного ЄС не знімав, він може стати ще слабшим і не містити таких системних заходів, як  зниження цінового порогу на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель.