Новини

«Європейський Союз стоїть з нами пліч-о-пліч. І цього разу дає потужний приклад Америці», - голова Київського безпекового форуму, премʼєр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк привітав рішення Європейської Ради про виділення Україні допомоги в розмірі 50 мільярдів євро.У своєму дописі на <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy">Facebook</a> він наголосив, що це рішення – життєво важливе і для України, і для всієї Європи.«Встоїмо ми – встоїть вся Європа. Це – справді історичне правило нашої взаємозалежності», - написав голова КБФ.«У рішенні Європейської Ради – відповідь на брехню москви про втому від України. Це – також сигнал усім, хто свідомо або несвідомо намагається підіграти агресору або прийняти його умови», - підкреслив Арсеній Яценюк. &nbsp;

Голова КБФ наголосив, що це рішення – життєво важливе і для України, і для всієї Європи.

Арсеній Яценюк: Рішення про €50 млрд допомоги від ЄС  – відповідь на брехню москви про втому від України

Перший з 2019 року візит китайського лідера Сі Цзіньпіна в Європу, що відбувся цього тижня, під час якого він відвідав Францію, Сербію і Угорщину, засвідчив його зацікавленість у європейських партнерах - як економічну, так і стратегічну. Правда, стратегічний інтерес Китаю до Європи є дещо специфічним.Для Пекіну важливо мінімізувати залучення європейців до азійських проблем та їх співпрацю у цих питаннях зі США. Особливо, коли це стосується тих аспектів, які безпосередньо торкаються Китаю, перш за все його непростих відносин з Тайванем. Звідси й дещо дивний, як для європейців, перелік країн для візиту в Європу, з очевидним акцентом на столиці, які досить часто демонструють особливу позицію до Брюсселя і Вашингтону, а також повагу до чутливостей Пекіну щодо Тайваню.Важливими для Китаю є й економічні аспекти відносин з Європою, особливо на фоні поглиблення фінансово-економічної кризи, яку переживає зараз країна, а також ускладнень, спричинених війною Росії проти України. У цьому контексті варто відзначити доволі обережну політику Євросоюзу до розвитку торгівельних відносин з Китаєм, продиктовану бажанням уникнути залежності від східного економічного гіганта, необмеженого напливу китайських товарів на європейський ринок, а також розширити власні економічні можливості в Китаї, зокрема припинити накладені обмеження. Крім того, варто враховувати й перші, поки що не такі масштабні, санкції ЄС проти китайських фірм, залучених до торгівлі з Москвою, зокрема товарами подвійного призначення, які, у разі відсутності спільного розуміння між сторонами, можуть бути розширені.Серед стратегічних аспектів &nbsp;візиту було й питання України. І китайський лідер не лише не уникав складних питань, а й всіляко демонстрував свою готовність до активного залучення до діалогу щодо врегулювання, за його словами, «кризи в Україні». Правда, на основі власного доволі гнучкого розуміння ключових принципів міжнародного права, яке не включає необхідності надання допомоги жертві агресії і засудження агресора. Натомість в питанні російсько-української війни Пекін демонструє жорсткий «Realpolitik», зокрема готовність до врахування реалій окупації та бажання за всяку ціну припинити війну, яка заважає його економічним інтересам. І все це при теоретичній повазі до принципів забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держав.Стратегічна важливість візиту Сі для його візаві була дещо різною, оскільки складно звести до одного знаменника позицію Парижа, готового ввести, у разі потреби, свої війська в Україну для боротьби з російською агресією, і Белграду та Будапешта, які зараз дотримуються досить ліберальної позиції щодо Росії. Однак всіх трьох лідерів європейських держав, які відвідав Сі, а також Президентку Єврокомісії об’єднало одне – бажання використати зустрічі з Сі не лише для вирішення нагальних економічних і стратегічних питань, а й для підвищення свого власного політичного реноме.Для Макрона візит Сі до Франції, на фоні відсутності візитів у інші ключові європейські столиці, слугував черговим підтвердженням свого лідерства на континенті, за яке він зараз активно бореться, у т.ч. для забезпечення свого політичного майбутнього після завершення другого президентського терміну. Правда, слід визнати, що під час зустрічей з Сі Макрон не забув ні про Україну, ні про торгівельний дисбаланс з Китаєм, ні про доступ до китайського ринку. І французький коньяк, і французький автопром, і французьке медичне обладнання отримали відповідну увагу. При цьому запрошення фон дер Ляєн для спільної зустрічі з Сі мало на меті продемонструвати як європейську єдність в ключових питаннях, так і французьке лідерство в ЄС.Незалежна китайська преса, зокрема англомовна гонконгівська South China Morning Post, відзначила, що у ході візиту Макрон дав сигнал, що Європа співпрацюватиме з Пекіном на своїх власних умовах на тлі невизначеності виборів у США. Як зазначає видання, свідченням цього стала зокрема двостороння заява щодо війни в Секторі Газа, оприлюднена після зустрічі Сі з Макроном, в якій була висвітлена позиція, ближча до позиції Пекіну, ніж Вашингтону. Це було сприйнято як доказ того, що Франція має стратегічну автономію, коли йдеться про важливі глобальні питання.Для фон дер Ляєн приїзд до Парижа для зустрічі з Сі дозволив у черговий раз засвідчити її активну турботу про економічні інтереси ЄС та просування українського питання. Це було важливо у т.ч. з огляду на її теперішню боротьбу за другий термін на посаді Президентки ЄК. Адже ці питання займають у її програмі чільне місце.Для Сербії «китайська карта», зокрема розвиток особливих відносин з Пекіном та залученість до вагомих китайських проектів в Європі, є важливими для забезпечення своїх власних інтересів щодо ЄС. Крім того, це може певним чином пом’якшити негатив у Брюсселі від традиційно проросійської позиції Белграду. Для угорського Прем’єра Віктора Орбана, незважаючи на різницю у статусі Угорщини і Сербії в ЄС і НАТО, ключові інтереси щодо візиту Сі були аналогічними. Тому як в Белграді, так і в Будапешті Сі Цзіньпіна приймали як найбажанішого гостя.Питання України обговорювалося переважно в Парижі, у т.ч. в рамках тристоронньої зустрічі Сі з французьким Президентом Еммануелем Макроном і Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.Сі всіляко запевняв у дотриманні Китаєм принципів міжнародного права, у відсутності з боку Пекіну їх порушень, а також у невтручанні у російсько-український «конфлікт» на боці однієї зі сторін, у т.ч. у непостачанні озброєнь. Більше того, Сі наголосив, що він проти того, щоб «криза в Україні» була використана для звинувачення і очорнення «третьої країни» і розпалювання «нової холодної війни».Водночас, реагуючи на претензії європейців, Сі пообіцяв утриматися від продажу Росії «будь-якої зброї», надання Москві «будь-якої допомоги», а також "суворо контролювати" експорт обладнання подвійного призначення до Росії. Це Макрон відзначив на спільній прес-конференції в Парижі 6 травня як один з позитивних результатів візиту. Наскільки ефективною стане ця обіцянка в умовах демонстрації Пекіном незмінної позиції щодо «врегулювання української кризи», фактично, за рахунок інтересів України, покаже час.Макрон також привітав готовність китайського лідера підтримати оголошення «олімпійського перемир’я» під час Паризьких олімпійських ігор, які відбудуться цього літа. Однак, враховуючи напружену ситуацію на фронті і плани Росії щодо чергового наступу, оглядачі висловлюють сумніви у готовності до призупинення бойових дій, в першу чергу з боку Москви. Про це свідчать також чисельні минулі невдачі спроб України добитися хоча б тимчасової «тиші», які робилися ще до повномасштабного вторгнення і які російська сторона традиційно порушувала. &nbsp;Отже, візит Сі Цзіньпіна завершився загалом конструктивними сигналами. Це дозволяє й надалі працювати з китайським лідером з метою добитися його руху в бік України і готовності натиснути на Москву з метою припинення агресії. Однак наскільки життєздатною буде конструктивна динаміка у китайській позиції щодо України, зараз сказати складно, особливо, враховуючи візит російського керманича Путіна до Китаю, що відбудеться ближчими днями. Адже там також потрібно буде продемонструвати якийсь «конструктив».А Москва останнім часом робить чергові рекорди у «залякуванні» Заходу і України. На додаток до ядерних погроз, які вже стали звичними і мало кого вражають, Кремль вирішив піти далі і для демонстрації своєї рішучості провести навчання з відпрацювання застосування тактичної ядерної зброї. Їх метою є "підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань". Однак вся ця метушня, яку деякі військові експерти називають «політичною демонстрацією», не здатна вплинути на допомогу Україні з боку Західних партнерів.Після схвалення Конгресом пакету допомоги Україні розміром $60,8 млрд. американці оперативно відновлюють постачання зброї і боєприпасів. При цьому спостерігається не лише кількісний, а й якісний стрибок– готовність до передачі у серйозних кількостях далекобійних ракет ATACMS. Більше того, частина їх вже активно використовується. &nbsp;Під час нещодавнього візиту до Києва міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Лондон не заперечує проти використання британської зброї на території Росії. Серйозність цієї заяви підкріплюється тим, що Британія спеціалізується на постачанні далекобійних ракет Storm Shadow. Аналогічної позиції дотримуються і деякі інші партнери, хоча не всі з них декларують це публічно.Президент Франції Макрон неодноразово підтверджував серйозність своїх намірів надіслати в Україну французькі війська у разі військової потреби і запрошення Києва.Реагуючи на плани щодо проведення ядерних навчань, речниця &nbsp;НАТО Фара Дахлалла заявила, що "Україна має право на самооборону, яке закріплене в Статуті ООН, і союзники по НАТО продовжуватимуть це право підтримувати". &nbsp; &nbsp;

Міжнародний огляд КБФ.

Навіщо китайський лідер їздив до Європи і чи вдалося змінити його погляди на російську агресію?

Російський наступ на півночі Харківщини не призведе до захоплення великої території, однак, відволіче цінні резерви ЗСУ; ключовим залишається питання повітряних можливостей та артилерії. Воєнний огляд КБФ.Новий наступ ворога в прикордонні на півночі Харківської області утворив два невеликих прогини в лінії фронту/держкордону глибиною до 5 кілометрів.Аналізуючи ситуацію на місцевості й дані про чисельність російських військ, українське командування й експерти сходяться на тому, що це тактичний наступ, який, сам по собі, не створить загрози втрати великої території.Окремо наголошується, що наявних сил ворога недостатньо для захоплення Харкова. Спостерігачі відзначають, що російське угруповання в цьому районі налічує не більше 10 тисяч бійців і складається здебільшого з “необстріляних” резервних частин (які часто роблять фатальні помилки в бою).Головною метою противника, безумовно, є відтягування дефіцитних резервів ЗСУ з інших ділянок фронту – в умовах, коли Сили Оборони лише почали поповнювати запаси снарядів і техніки із нових пакетів американської допомоги. При цьому “снарядний голод” дедалі втамовується: відео з відбиттям російських атак артилерією (в т.ч. касетними снарядами DPICM) надходять з кількох ділянок фронту. Водночас резерви бійців ЗСУ залишаються недостатніми.Іншою стратегічною метою ворога, на думку деяких експертів, є неглибокий захід в тил (з північного заходу, з боку Вовчанська) українським силам, які стримують російські атаки на куп’янській ділянці фронту. Зазначається, що наявних сил ворога може не вистачити навіть для цієї задачі.Ще однією метою росіян, вочевидь, є втілення сумнівної ідеї Путіна про створення “буферної зони” на території України навпроти Бєлгорода, задля нібито “недопущення обстрілів” (насправді, для воєнно-політичних цілей). В обох цих випадках ворогу сприяє характер прикордонної місцевості (в т.ч. річок), а також величезна глибина російського тилу на цьому напрямку.***Аналізуючи причини просування ворога в цьому регіоні, фахівці наголошують на перевазі росіян в повітрі та артилерії. Нагадаємо, що ціла прикордонна смуга України від Куп’янська до Чернігова два роки піддавалася щоденним артилерійським та повітряним ударам ворога на глибину в 10-20 км, особливо з середини 2023 р., коли Москва налагодила серійне переобладнання авіабомб у КАБи (УМПК). Навіть якби ЗСУ могли тримати тут більше резервів та артилерії, відсутність захисту з повітря та достатньої кількості снарядів заважала б надійній обороні регіону.Зокрема, проблемою є заборона на використання західної зброї для контрударів по російській території. Про це, зокрема, 14 травня написала американська дослідницька група ISW. Лідер ISW Джордж Баррос вживає термін “Russia’s Sanctuary” (“прихисток”, “безпечна зона для росіян”). Йдеться про те, що росіяни, завдяки згаданій забороні, півтора роки могли безкарно використовувати своє прикордоння для ударів по Україні, аж поки Сили Оборони не отримали масово українські ударні дрони і не перекинули з фронту артилерію радянського виробництва (а також РСЗО виробництва Чехії, яка не заперечує проти контрударів по Росії).Це не нова думка: декілька відставних західних генералів, в т.ч. й учасники Київського безпекового форуму, давно публічно вимагали ліквідації згаданої Sanctuary і зняття обмежень на використання зброї, як необхідної умови успіху будь-якого контрнаступу України.Відзначимо, що перевага ворога в повітрі різко зменшує й ефективність фортифікацій на Харківщині (які зараз активно обговорюються в медіа), незалежно від якості цих споруд. Нагадаємо, що ворог завдяки масованим ударам КАБами нещодавно захопив Красногорівку й Мар’їнку - потужні укріпрайони ЗСУ, які постійно вдосконалювалися з 2015 року.Крім того, стратегічною проблемою залишається протиповітряний захист Харкова: мегаполісу, який є надзвичайно сильним укріпрайоном для наземної оборони, однак, не матиме сталого соціально-економічного життя через близькість до фронту.***На думку експертів КБФ, ворожий міні-наступ на Харківщині лише підтверджує необхідність смарт-стратегії України, яка має полягати в розумній обороні та перенесенні повітряної війни на територію Росії. В умовах, коли жодна зі сторін поки не має резервів для стратегічного наземного наступу, перебіг війни визначатиметься повітряними ударами по передньому краю та тиловій логістиці ворога, а відтак і здатністю сторін адаптувати свою наземну тактику та логістику до повітряних загроз. &nbsp;

Заборона використання західної зброї на території Росії і перевага в авіації дозволили ворогу почати наступ на Харківщині

У п’ятницю, 17 травня, об 11:00, відбудеться онлайн-дискусія Київського Безпекового Форуму, присвячена одному з центральних питань життєзабезпечення України – передачі нашій державі заморожених на Заході російських активів.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>3 листопада 2023 року на шпальтах Financial Times вийшов відомий «лист Яценюка» із закликом про передачу Україні російських активів на суму 300 мільярдів доларів США, заморожених у Сполучених Штатах та державах Європейського Союзу.Звернення, ініційоване Головою Київського Безпекового Форуму, підтримали такі відомі міжнародні діячі, як: Лоуренс Саммерс, Президент-емерит Гарвардського університету і міністр фінансів США у 1999-2001 роках, Роберт Зеллік, Президент Світового Банку в 2007-12 роках, Френсіс Фукуяма, а також десятки високопоставлених американських і європейських дипломатів, політиків та експертів. Ця тема займає ключове місце в публічних подіях КБФ і діалозі її команди з міжнародними партнерами.Яка перспектива вирішення проблеми «російських активів» і яким чином змусити Росію заплатити на злочини, вчинені проти України?<img src="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/KSF_0517_ua_94d8047bfc.jpg" alt="KSF_0517_ua.jpg" srcset="https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/thumbnail_KSF_0517_ua_94d8047bfc.jpg 245w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/small_KSF_0517_ua_94d8047bfc.jpg 500w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/medium_KSF_0517_ua_94d8047bfc.jpg 750w,https://ksf-openukraine.s3.eu-central-1.amazonaws.com/large_KSF_0517_ua_94d8047bfc.jpg 1000w," sizes="100vw" width="1000px">Ці запитання будуть у центрі уваги онлайн-зустрічі за участю провідних світових експертів в цій сфері: Філіпа Зелікова, старшого наукового співробітника Інституту Гувера в Стенфордському університеті, радника Державного департаменту США у 2005-07 роках; Стівена Рейдмейкера, помічника Держсекретаря США у 2005-06 роках; а також депутатки Європейського парламенту Віоли фон Крамон-Таубадель; Голови КБФ, Прем’єр-міністра України у 2014-16 роках Арсенія Яценюка; члена Ради Безпеки КБФ, міністра фінансів України у 2014-16 роках Наталі Яресько і директора КБФ, заступника міністра закордонних справ України у 2014 році Данила Лубківського.Київський Безпековий Форум – головна міжнародна платформа нашої країни з обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.Трансляція онлайн-дискусії відбудеться:На Facebook-сторінці Київського Безпекового Форуму – <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://bit.ly/3zAC7Xk">bit.ly/3zAC7Xk</a>На YouTube-сторінці Арсенія Яценюка – <a target="_blank" rel="noopener noreferrer" href="https://bit.ly/3Nnd6Vs">bit.ly/3Nnd6Vs</a>Інформаційні партнери КБФ: Еспресо, Громадське радіо, Цензор.НЕТ, Гордон, Gazeta.ua, Інтерфакс-Україна, Медіацентр Україна, Главком, Український кризовий медіацентр, Ukraine World, «День».&nbsp; &nbsp;

У п’ятницю, 17 травня, об 11:00, відбудеться онлайн-дискусія КБФ, присвячена одному з центральних питань життєзабезпечення України – передачі нашій державі заморожених на Заході російських активів.

17 травня КБФ проведе онлайн-дискусію щодо конфіскації російських активів

“Всі погрози, що якщо вільний світ законно конфіскує російські активи, то це якось може вразити долар чи євро, - не заслуговують на жодну увагу. Що може дійсно вразити долар і євро – це колапс української держави, колапс лідерських позицій США і ЄС”, - підкреслив голова Київського безпекового форуму, прем’єр-міністр України 2014-2014 років Арсеній Яценюк під час онлайн-дискусії КБФ.Попри санкції від Групи семи, Росія витрачає на війну близько 120 мільярдів доларів на рік. “Ситуація дуже складна, і все залежить як від політичної волі, так і від того, чи ми досі вважаємо, що заснований на правилах світовий порядок досі дієвий і існуватиме в майбутньому”, - підкреслив він.У той же час, Путін та президент Китаю видали спільну заяву з “жорсткою критикою навіть спроб конфіскації російських активів”, наголосив Арсеній Яценюк: “На мою думку, це виклик для вільного світу, для США, Європейського союзу. І це власне спроба зупинити конфіскацію російських активів з боку країн Групи Семи”. &nbsp;“Якщо Росія і Китай можуть шантажувати весь вільний світ, то що ж це коїться у світі? Чи маємо ми інструменти впливу, щоб відповісти на це? Так, маємо. Це все питання політичної волі. Адже ми діємо в рамках правового поля”, - додав він.Голова КБФ підкреслив, що є правова основа для конфіскації російських активів, оскільки Росія вчинила акт агресії: “І це має корелювати з притягненням РФ до відповідальності”.Отже, що швидше Група семи вирішить, в який спосіб конфіскувати вже заморожені російські активи, то краще, підкреслив голова КБФ: “Ця війна надовго, це війна на виснаження. І Путін не показав ніякого бажання якихось переговорів, про які дехто розповідає. Його єдина ціль – це захопити Україну і підірвати світовий порядок та вільний світ, у тому числі євро і долар. Тож ми маємо перемогти”.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp;

“Всі погрози, що якщо вільний світ законно конфіскує російські активи, то це якось може вразити долар чи євро, - не заслуговують на жодну увагу". 

Заморожені російські активи повинні бути повністю конфісковані і передані Україні, - Арсеній Яценюк під час онлайн-дискусії КБФ

Країни Заходу можуть передати Україні $300 мільярдів заморожених російських активів, зараз активно обговорюються механізми, як це можна зробити.Про це заявив Старший науковий співробітник Інституту Гувера в Стенфордському університеті, Радник Державного департаменту США у 2005-07 роках Філіп Зеліков під час онлайн-дискусії КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».“Чи виживе Україна у цій війні - залежить від грошей і зброї. Багато говорять про зброю, але майже ніхто не говорить про гроші. Гроші не менш важливі, ніж зброя”, - наголосив він.Зеліков підкреслив, що у питанні передачі України заморожених російських активів зараз багато чого залежить від європейців, оскільки переважна більшість цих коштів зберігаються у Європі.Натомість, додав він, на країни ЄС чиниться тиск з метою не дозволити конфіскувати російські гроші.“Що насправді відбувається за лаштунками – це те, що Росія, Китай і арабські країни шантажують німецький, французький і японський уряди”, - сказав ексрадник Держдепу.Філіп Зеліков повідомив, що одним з варіантів вирішення цієї проблеми, який зараз обговорюється, є можлива передача заморожених російських активів під юрисдикції поза межами Євросоюзу, зокрема, до Північної Америки чи Великої Британії.“Північна Америка і Британія у свою чергу зможуть прийняти рішення щодо того, що робити з грошима, якими вони управляють у своїх юрисдикціях”, - резюмував він.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp; &nbsp;

Країни Заходу можуть передати Україні $300 мільярдів заморожених російських активів, зараз активно обговорюються механізми, як це можна зробити.

Росія і Китай шантажують Європу, щоб не допустити конфіскацію російських активів, - американський експерт

Росія буде вимагати повернення заморожених на Заході активів у сумі $300 мільярдів доларів у випадку проведення будь-яких перемовин, тому ці кошти мають бути передані Україні до їхнього початку.Про це заявив помічник Державного секретаря США у 2005-06 роках Стівен Рейдмейкер під час онлайн-дискусії КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».«Війна колись закінчиться, як би там не було, і будуть і переговори. Я не думаю, що війна закінчиться тим, що Росія здасться Україні. Будуть якісь переговори щодо умов закінчення війни», - сказав він.«Ми знаємо, що захоче Росія на цих переговорах. Будуть питання кордонів, питання того, чи може Україна приєднатися до НАТО та ЄС і таке інше. Але по суті вони будуть просити дві речі: скасування західних санкцій проти Росії і повернення 300 мільярдів доларів», - вважає Стівен Рейдмейкер.На його думку, найкращим варіантом буде, якщо ці кошти до цього моменту вже будуть в України.«Найкраще буде сказати: пізно, все, цих грошей немає. Якщо ті гроші будуть залишатися ще в наявності, то буде дуже важко протистояти цим вимогам Росії», - наголосив експомічник Державного секретаря США.Стівен Рейдмейкер також зазначив, що оскільки російські активи були заморожені для того, щоб Росія припинила війну і повернулася в рамки міжнародного права, найкращим варіантом використання цих коштів буде спрямувати їх на компенсацію завданих збитків, а не будь-які інші потреби.«Якщо гроші будуть задіяні для інших цілей, буде дуже важко в правовому сенсі обґрунтувати цей крок (конфіскацію, - ред.). Ці гроші мають бути використані суто на тих, хто став жертвами цієї війни, і на відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією впродовж цієї війни», - резюмував він.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp; &nbsp;

Росія буде вимагати повернення заморожених на Заході активів у сумі $300 мільярдів доларів у випадку проведення будь-яких перемовин, тому ці кошти мають бути передані Україні до їхнього початку.

Україна має отримати заморожені $300 мільярдів до проведення будь-яких перемовин з Росією, - експомічник Держсекретаря США

Росія має заплатити за всю шкоду, завдану Україні, зокрема її енергетичній системі, і для цього мають бути конфісковані заморожені російські активи у сумі $300 мільярдів доларів.Про це сказала член Ради Безпеки КБФ, міністр фінансів України у 2014-16 роках Наталя Яресько під час онлайн-дискусії КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».«Відновлення потребує фінансування вже зараз. Якщо подивитися, що відбулося з березня через російські ракетні атаки, знищення енергетичної системи, пошкоджені, зруйновані величезна кількість електростанцій», - сказала вона.«Треба зробити все для того, щоби перед зимою у населення була електроенергія. Для цього необхідні гроші. Так, є гроші доступні від партнерів. Але чи їх достатньо?», - зазначила член Ради Безпеки КБФ.Наталя Яресько наголосила, що український державний бюджет також гостро потребує коштів.«Як колишній міністр фінансів я дуже турбуюся за український бюджет. Нам необхідно пам’ятати про те, що цей бюджетний дефіцит, так званий соціальний дефіцит – це зарплати державних службовців. Необхідно фінансувати державних службовців, вчителів, лікарів, тих, хто працює, надаючи допомогу людям», - підкреслила ексміністр фінансів, додавши, що для цього також мають бути використані заморожені російські активи.«Необхідно пам’ятати і про те, що цивільний бюджет надзвичайно важливий для підтримки функціонування держави і важливий для того, щоб люди поверталися додому в Україну», - додала вона.На думку Наталі Яресько, питання конфіскації російських активів має бути вирішене якомога швидше, оскільки немає стовідсоткової гарантії, що допомога від Заходу буде надходити постійно і вчасно, як це відбулося із затримкою надання військової допомоги.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp; &nbsp;

Росія має заплатити за всю шкоду, завдану Україні, зокрема її енергетичній системі, і для цього мають бути конфісковані заморожені російські активи у сумі $300 мільярдів доларів.

Росія має заплатити за знищення української енергетики із заморожених на Заході активів, - Наталя Яресько

Європейський Союз має знайти додатково 200 мільярдів євро для допомоги Україні, оскільки програма Ukraine Facility у розмірі 50 мільярдів не вирішує всіх проблем з фінансуванням.Про це сказала депутат Європейського парламенту (Німеччина), Група зелених – Європейського вільного альянсу Віола фон Крамон-Таубадель під час онлайн-дискусії КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».“Ми не знаємо, яка буде ситуація в Сполучених Штатах наступного року, чи зможе Україна забезпечити всі бюджетні виплати для лікарів, для вчителів і таке інше. Ми частково це покриваємо за рахунок інструменту Ukraine Facility, але ми повинні знайти додатково десь 200 мільярдів від Європейської комісії чи від країн ЄС, щоб допомогти Україні”, - сказала вона.Депутат Європарламенту зазначила, що “є достатньо фінансових можливостей забезпечити всі фінансові потреби для того, щоб Україна була більш витривалою в військовому плані”.Віола фон Крамон-Таубадель наголосила, що джерелом цих коштів можуть бути заморожені російський активи в Європі.“Росія повинна буде заплатити у будь-якому випадку. Вона має забезпечити цю компенсацію через всі ті воєнні злочини, які вона вчинила, і ту величезну руйнацію, яку вона спричинила. Ці гроші необхідно знайти і застосувати. Це абсолютно очевидно”, - сказала вона.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp; &nbsp;

Європейський Союз має знайти додатково 200 мільярдів євро для допомоги Україні, оскільки програма Ukraine Facility у розмірі 50 мільярдів не вирішує всіх проблем з фінансуванням.

Україна потребуватиме додаткового фінансування у розмірі 200 мільярдів євро, - депутат Європарламенту

Росія має бути покарана за війну проти Україну, і одним з елементів цього має стати конфіскація заморожених російських активів на користь України.Про це сказав директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський під час онлайн-дискусії КБФ, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».“Росія повинна заплатити за ту жорстокість, яку вона творить в Україні. Нам треба знайти ресурси, щоби змусити Росію заплатити, щоби покарати Росію за те, що вона зробила, і за те, що вона продовжує робити зараз в Україні”, - сказав він.Лубківський нагадав, що у листопаді 2023 року на шпальтах впливового видання Financial Times вийшов відомий «лист Яценюка» із закликом про передачу Україні російських активів на суму 300 мільярдів доларів США, заморожених у Сполучених Штатах та державах Європейського Союзу. Звернення, ініційоване Головою Київського Безпекового Форуму, підтримали низка відомих міжнародних діячів.&nbsp; “Вся ідея нашої сьогоднішньої дискусії полягає в тому, щоби ми рухалися вперед у наших зусиллях і забезпечення прийняття справжніх, реальних рішень вчасно щодо російських заморожених активів. Оскільки історія російської війни проти України вже кожному показала, що кожна затримка або замороження рішення – це не рішення”, - підкреслив він.“Рішення має бути прийняте, і ми вимагаємо, ми закликаємо всіх світових лідерів і наступний саміт Групи семи в червні прийняти всі необхідні рішення для того, щоби ми перемогли, щоби наша справжня, спільна перемога прийшла до України, до всіх наших друзів і партнерів з усього світу”, - резюмував Данило Лубківський.<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fetA6By0luc" width="800" height="450" frameborder="0"></iframe>Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», - головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.&nbsp; &nbsp;

Росія має бути покарана за війну проти Україну, і одним з елементів цього має стати конфіскація заморожених російських активів на користь України.

Конфіскація російських активів має стати одним з елементів покарання Росії, -  директор КБФ

Візит російського президента Володимира Путіна до Китаю 16-17 травня засвідчив, що китайський лідер Сі Цзіньпін не готовий пожертвувати особливими політичними і економічними відносинами з Москвою. Навіть заради європейського і американського ринків товарів і технологій, так необхідних кризовій китайській економіці. Навіть під страхом американських санкцій, у т.ч. проти китайських банків, залучених до співпраці з російським ВПК.Вірніше, санкції Китай лякають, і Пекін насправді не хотів би жертвувати своїми економічними інтересами на Заході. Але, здається, китайські товариші поки що сподіваються, що вони можуть ще якийсь час поторгуватися, «пропетляти», роблячи вигляд невинних і нейтральних миротворців, акцентуючи увагу на непостачанні озброєння Росії та обмежуючись загальними запевненнями щодо «строгого контролю» у питанні поставок товарів подвійного використання. Останнє, хоча й звучить лояльно до Заходу, фактично нічого конкретного не означає, принаймні в плані припинення такого постачання.Як зазначається у спільній заяві, підписаній обома лідерами 16 травня, відносини між двома державами досягли «найвищого за всю історію рівня – рівня відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху».Сторони розглядають одна одну як «пріоритетні партнери». І це - в час неприкритої збройної агресії Москви, яка засуджується всім цивілізованим світом. Але, виходить, не Китаєм. &nbsp;Сторони висловлюють готовність «продовжувати поглиблювати всеосяжну стратегічну взаємодію, надавати одна одній рішучу підтримку у захисті життєво важливих інтересів, включаючи питання суверенітету, територіальної цілісності, безпеки та розвитку».Російська сторона підтверджує відданість принципу «одного Китаю», твердо підтримує дії Китаю щодо об’єднання. Китайська сторона, в свою чергу, підтримує зусилля Росії щодо забезпечення безпеки та стабільності, національного розвитку та процвітання, суверенітету та територіальної цілісності, виступає проти втручання ззовні у внутрішні справи Росії. Виходить, війна, яку веде Москва проти України і яку Пекін чомусь називає «кризою в Україні», є для Китаю легітимним інструментом захисту Росією власних національних інтересів?До питань стратегічної взаємодії очевидно можна віднести і «побудову справедливого та раціонального багатополярного світоустрою», а також спільне протистояння «державам, які звикли мислити згідно з логікою гегемонізму та політики сили, прагнуть підірвати загальновизнаний світовий порядок, що ґрунтується на міжнародному праві, підмінити його «порядком, заснованим на правилах». Безперечно, тут маються на увазі в першу чергу США та інші країни лідери вільного світу.Москва та Пекін будуть і «надалі поглиблювати довіру та взаємодію у військовій галузі, розширювати масштаби спільних навчань та бойової підготовки, на регулярній основі проводити спільні морські та повітряні патрулювання».Передбачається і розвиток практичної співпраці, зокрема в питаннях енергетики, постачання нафти, природного газу, зрідженого природного газу, вугілля та електроенергії; реагування на надзвичайні ситуації, космічного моніторингу, авіаційно-рятувальних технологій; цивільного авіабудування, суднобудування, автомобілебудування, верстатобудування, електронної промисловості, металургії, розробки залізорудних родовищ, хімічної промисловості та лісопромислового комплексу; інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі в таких галузях, як штучний інтелект, зв'язок, програмне забезпечення; космосу, навігаційних супутникових систем ГЛОНАСС та Бейдоу; мирного атому; сільського господарства; використання Арктики.Планується також постійне нарощування масштабів двосторонньої торгівлі та оптимізація її структури, забезпечення стабільності і безпеки інвестицій, нарощування частки національних валют у двосторонній торгівлі, інвестиціях, кредитуванні та інших економічних операціях, забезпечення безперебійного функціонування каналів розрахунків між економічними суб'єктами Росії та Китаю, зміцнення співпраці у сфері банківського та страхового регулювання. &nbsp; Навіть якщо з цього переліку на практиці буде реалізована лише незначна частина політичних домовленостей, він виглядає досить демонстративно на фоні недавніх дискусій Сі з європейськими партнерами та їхніх закликів припинити підтримку держави-агресора.Не менш демонстративними були й чисельні обміни запевненнями між Путіним і Сі у дружньому характері відносин, між державами і між лідерами, що особливо часто було чути від Путіна. Це й не дивно, враховуючи надзвичайну залежність Росії від Китаю, який зараз відіграє для Москви, заблокованої санкціями, роль рятувального кола і основного вікна у цивілізований світ.Візит засвідчив також дуже специфічне і дуже гнучке розуміння обома лідерами основних засад міжнародного права і міжнародної безпеки.На фоні очевидної для всіх збройної агресії Росії, яка порушує всі існуючі базові норми міжнародного права, дуже дивно виглядають чисельні усні і письмові запевнення лідерів у відданості міжнародному праву і Статуту ООН, у т.ч. захисту територіальної цілісності і суверенітету.Відповідь, очевидно, криється у зазначеній у спільній заяві готовності сторін «твердо відстоювати непорушність підсумків Другої світової війни і післявоєнний світопорядок, що склався, закріплені у Статуті ООН». Тобто – розділ Європи на зони впливу Росії і Заходу? Та особливі права переможців в РБ ООН, з можливістю блокувати всі невигідні для них рішення завдяки праву вето?У цю логіку вкладається і засудження обома сторонами кроків, які здійснюються «в обхід РБ ООН», однак, з метою притягнення до відповідальності агресора, яким стала одна з держав-засновниць ООН і постійний член Ради безпеки Росія. Зокрема це стосується вилучення активів та власності іноземних держав, санкцій, використання багатосторонньої або національної юстиції.Вписується у цей контекст і положення спільної заяви про те, що для стійкого врегулювання «української кризи» необхідно «усунути її першопричини та дотримуватися принципу неподільності безпеки, враховувати законні інтереси та стурбованість усіх країн у сфері безпеки».&nbsp; У світлі «непорушності підсумків Другої світової війни і повоєнного світопорядку» першопричинами «української кризи»» очевидно можна вважати розпад СРСР і розширення ЄС і НАТО, як і спрямованість України до інтеграції у ці структури? Що, як вважає Росія, підриває її безпеку?Виглядає на те, що для Путіна поняття міжнародного права, справедливого світопорядку і захисту територіальної цілісності фактично є тотожним поняттю відновлення колишньої імперії. На жаль, підпис Сі під спільною заявою, а також його незмінна позиція щодо політичного врегулювання «кризи в Україні», яка була активно підтримана Путіним, свідчить, що Китай в принципі готовий сприйняти цю логіку. Звичайно, в рамках можливого в даний історичний момент.&nbsp; &nbsp;

Візит російського президента Володимира Путіна до Китаю 16-17 травня засвідчив, що китайський лідер Сі Цзіньпін не готовий пожертвувати особливими політичними і економічними відносинами з Москвою.