Київський Безпековий Форум
UA / EN

Антон ПІСАРЕНКО: ЄС - інспектор чи провідник нових ідей та демократичних цінностей у регіоні

11 травня 2012, 18:14

Епоха війн закінчується. З’являються країни орієнтовані на мир. Здається, це явище вже неодноразово мало місце в історії. Але принциповою новизною сьогодення є те, що орієнтованими на мир стають світові лідери. Раніше країни, що досягали успіхів у всебічному розвитку, зазвичай були войовничими, натомість, менш успішні країни своїм прагненням до миру намагалися зберегти лише власну незалежність. Сьогодні ролі змінюються. За мир виступають не пацифісти-ідеалісти з примарними цілями досягти миру, а раціоналісти, які використовують мирні засоби задля досягнення перспективних цілей та стабільного розвитку.

Антон ПІСАРЕНКО, Студент спеціальності Міжнародні відносини, Маріупольський державний Університет

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ – ІНСПЕКТОР ЧИ ПРОВІДНИК НОВИХ ІДЕЙ ТА ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У РЕГІОНІ 

“…війна в Європі стала немислимою. Не політично. Антропологічно немислимою. Європейці вже не здатні воювати”, - Мілан Кундера

Епоха війн закінчується. З’являються країни орієнтовані на мир. Здається, це явище вже неодноразово мало місце в історії. Але принциповою новизною сьогодення є те, що орієнтованими на мир стають світові лідери. Раніше країни, що досягали успіхів у всебічному розвитку, зазвичай були войовничими, натомість, менш успішні країни своїм прагненням до миру намагалися зберегти лише власну незалежність. Сьогодні ролі змінюються. За мир виступають не пацифісти-ідеалісти з примарними цілями досягти миру, а раціоналісти, які використовують мирні засоби задля досягнення перспективних цілей та стабільного розвитку.

Що являє собою Європейський Союз на міжнародній арені та якою є його позиція? Мабуть, найкраще на це питання відповів чеський письменник Мілан Кундера, слова якого наведено в епіграфі. Війна чужа людській природі європейця ХХІ століття, і саме цей фактор є вирішальним у формуванні позиції ЄС. Тому, беручись розглядати Європейський Союз в контексті міжнародних відносин, слід, перш за все, бачити оцю іманентну особливість країн-членів європейського об’єднання.

Вплив Європейського Союзу у світовому політичному просторі сьогодні навряд чи може бути поставлений під сумніви. ЄС, безперечно, є одним з декількох (чи навіть єдиним у своєму роді) впливових центрів міжнародної політичної культури, яка передбачає подвійну роль кожної країни, що є носієм цієї культури, у підтриманні миру та поширенні демократії. Це роль інспектора та роль новатора. Якщо розглядати регіональний вплив Європейського Союзу, то він є ще більшим. Можна, навіть, говорити про його абсолютність, яка обумовлена, передусім, безальтернативністю цього впливу для більшості країн регіону, що поділяють демократичні цінності й вбачають раціональною необхідність підтримання миру.

Дехто може бачити у певних зовнішньополітичних діях країн Європейського Союзу (наприклад, участь у військових операціях НАТО, різних миротворчих акціях тощо) якщо не порушення, то відхід від власних принципів та переконань. Іншими словами, бачити різну демократію по різні боки кордону ЄС. Такі твердження, звичайно, будуть перебільшенням, та безпідставними їх також вважати не можна.

Сучасні відмінності між внутрішньоєвропейским середовищем (назвемо так простір всередині ЄС) та зовнішнім світом є колосальними. Це, в першу чергу, проявляється у різному рівні гарантії прав та свобод людини, декларування яких у країнах Європейського Союзу є наслідком еволюції світогляду та світосприйняття його громадян. Методи, які Європейський Союз використовує в діях, направлених на поширення демократичних цінностей та підтримання миру закордоном, відповідають середовищу, в якому ці дії реалізуються. Це, зрештою, гарантує дієвість європейської політики, а не її показовість. Для прикладу, проведення рекламної кампанії на підтримку прав людини в країнах, де діє антидемократичний політичний режим, не матиме результатів. У таких випадках захист прав людини буде вирішальним фактором у формуванні відносин ЄС з урядами антидемократичних країн, тож ці відносини можуть носити найрізноманітніший характер.

Наявність потужної політичної сили в регіоні, якою є об’єднана Європа, певною мірою визначає дії інших держав, які не можуть ігнорувати позиції ЄС. Це змушує країни регіону проводити певні дії з огляду на європейські позиції та допускати можливість критики з боку ЄС в разі, якщо дії суперечать демократичним цінностям. Іншими словами, має місце форма непрямого контролю, головною метою якого є підтримання певного рівня демократії в регіоні. Все вищезазначене, у широкому розумінні, характеризує Європейський Союз як міжнародного інспектора.

У країнах регіону, які поділяють демократичні цінності, вплив Європейського Союзу проявляється в культурному співробітництві, а також у посередництві європейських правових інституцій у процесі вирішення певних протиріч між окремими громадянами та країнами. Створюються регіональні організації, що спеціалізуються на ряді проблем. До таких організацій входять як країни ЄС, так і країни регіону. Формується паралельний офіційному простір співробітництва та взаємодії між регіональними державами, який являє собою широке поле для впливу із боку Європейського Союзу. Такий вплив реалізується, головним чином, шляхом поширення нових ідей та демократичних цінностей. Для прикладу, науково-дослідний потенціал Європи був і залишається надзвичайно великим. Європейські університети та дослідницькі центри є генераторами нових ідей, які без зволікання застосовуються на практиці. Це також стосується і зовнішньої політики: вирішення міжнародних проблем, пошуку відповідей на питання, що ставить сучасність перед урядами країн світу, сприяння поширенню демократичних цінностей тощо. Високий рівень розвитку політичної думки та ефективність політичних інститутів у Європі обумовлює існування такого поняття як європейські стандарти (в тому числі стандарти демократії та політичні стандарти загалом). Вони, як правило, є своєрідним еталоном для країн регіону та використовуються ними в якості орієнтирів під час проведення реформ, направлених на модернізацію політичної системи, та при визначенні курсу внутрішньої та зовнішньої політики. Це ще раз підтверджує незаперечну першість Європи у політичному новаторстві та поширенні демократичних цінностей у регіоні.

Тож, як охарактеризувати ЄС: як інспектора чи як провідника нових ідей та демократичних цінностей? Можливо, ці дві його ролі є неподільними, і саме таке поєднання необхідне для забезпечення політичної ваги та авторитету сучасної Європи? Інспектор, дії якого підкріплюються прогресивними ідеями, політикою, що постійно вдосконалюється, та новатор, який не обмежується лише декларуванням та теорією, а й підтримує мир на практиці – саме таким сьогодні постає Європейський Союз на міжнародній арені.

Партнери