Програма Круглого столу

За останні роки Україна спробувала все. Від сподівання стати прикладом демократичного прориву для усього регіону, вона — на здивування багатьох — стала на шлях держави, яка може не відбутися. Неспроможні державні інституції ставлять під загрозу демократичні реформи, а корупція отруює економічний розвиток. Подібні історії стали звичним лейтмотивом для ЗМІ в усьому світі, які мали лише змінити етикетку з «прозахідної» на «проросійську» відповідно до уряду, який був при владі. Однаково жалюгідні досягнення різних урядів у внутрішній політиці залишили міжнародним спостерігачам лише одну ознаку, за якою вони могли б відрізняти українські політичні сили, а саме — за їх зовнішньополітичними переконаннями. Щоправда зовнішньополітичний курс різних сил відрізнявся від одноманітного безладу у внутрішній політиці. Стратегічні пріоритети України часом нагадують казкові три шляхи на роздоріжжі. Хоча, рух у будь-якому напрямку – на Захід, на Схід, або балансування між Заходом і Сходом — мали б наблизити Україну до єдиної спільної мети. Гарантування безпеки української держави і забезпечення її незалежності мали б стати об’єднуючими цілями різних, навіть поза тим ворогуючих, політичних сил. Але за майже 20 років незалежності не було вироблено ключових для будь-якої держави речей: чіткого визначення національних інтересів та механізмів їх захисту, що не можуть підлягати ревізії за зміни влади.

Стратегічне наближення до Заходу не принесло очікуваних дивідендів у сфері безпеки, а між тим Росія налаштована активно відстоювати свої позиції. Балансування між двома сусідами може бути альтернативою, якщо Україна готова миритися із вакуумом безпеки, який постійно відволікає ресурси і увагу керівників від запровадження необхідних реформ.

Україна знаходиться у делікатній ситуації, і саме тому виважена позиція, заснована перш за все на національних інтересах, має стати основою для прийняття ключових рішень. Але яким би не був стратегічний вибір, її керівництво має пам’ятати, що для кожної країни — своя безпека.

13:00 – 14:30 Перша сесія: Для кожної країни — своя безпека: Україна

Питання до обговорення:

  • Харківська угода: дійсні та уявні загрози українській безпеці
  • Гра великих держав: чи балансування робить Україну легкою розмінною монетою?  
  • Національні інтереси України: поза риторикою захід-схід
Вступне слово: Арсеній Яценюк,народний депутат України, лідер партії «Фронт змін», засновник Фонду «Відкрий Україну»  

Модератор:Ендрю Вілсон,Старший науковий співробітник, Європейська рада з зовнішніх відносин, Великобританія (підтверджено)

Доповідачі:
Славомір Дебський, директор, Польський Інститут міжнародних досліджень, Польща (запрошено)

Джеймс Шерр, керівник програми з питань Росії та Євразії, Королівський інститут міжнародних відносин, Великобританія (запрошено)

Валерій Чалий, заступник генерального директора, директор міжнародних програм, Центр Разумкова, Україна (підтверджено)

14:30 – 15:00   
Перерва на каву  

Економічна і фінансова криза викликали серйозні занепокоєння щодо безпеки і стабільності на Європейському континенті. Економічна скрута, особливо в країнах Чорноморського регіону, призвела до значного невдоволення серед населення. В той час як в окремих країнах це погрожувало падінням уряду, в інших це призвело до застосування авторитарних заходів. Впровадження реформ поступилося першим місцем у порядку денному багатьох країн пошуку стабілізаційних кредитів.

Небажання Європейського Союзу надати антикризове фінансування країнам зі слабкішими економіками на його східних кордонах підштовхнуло прем’єр-міністра Угорщини до застереження від побудови «нової Залізної завіси» в Європі. Хоча ефемерна завіса наврядчи стримає такі конкретні загрози, як потік мігрантів, або організована злочинність. Поза межами Європейського Союзу криза взагалі лишила двері широко відкритими для “силових” загроз безпеці (hard security threats). Країни зі слабкими економіками на Чорноморському узбережжі навіть більш уразливі до нестабільності через їх неконсолідовані державні інститути, заморожені конфлікти і геополітичну конкуренцію в регіоні. Але у ключових столицях здається не чують безпекові турботи країн Чорноморського регіону. Економічна криза домінує на порядку денному, серйозно обмежуючи ресурси ключових регіональних гравців на стратегічне залучення в регіоні. Незважаючи на свою стратегічну вагомість, Чорноморський регіон залишається у вакуумі безпеки.

Стратегічне занедбання Чорноморського регіону може виявитися занадто високою ціною для миру і стабільності в Європі. Як зауважила Хілларі Клінтон, держсекретар США, підчас свого виступу на початку року в Парижі на тему європейської безпеки: «Якщо в Європі немає безпеки, Європа не може вести вперед. А нам потрібне лідерство Європи у 21 сторіччі».

Економічна криза сприяла змінам у балансі сил у світі, загострюючи геополітичну конкуренцію за світове лідерство. Європа може вийти сильнішою з цієї кризи, або визнати, що її вплив на світові процеси тьмяніє.  

15:00 – 16:30   Друга сесія: Чорноморський регіон: нічия земля або наріжний камінь європейської безпеки?

Питання до обговорення:

  • Регіональне суперництво чи співпраця: як впливає криза на перерозподіл сил серед регіональних гравців?
  • Чи по-різному сприймається безпека в регіоні: гарантія національного виживання чи переслідування національних інтересів?
  • Чи стане економічна криза новою Ялтою? Чи будуть побудовані нові стіни в Європі?
 Модератор: Ендрю Вілсон,Старший науковий співробітник, Європейська рада з зовнішніх відносин, Великобританія (підтверджено)
Доповідачі:

Сергій Глєбов, доцент кафедри міжнародних відносин, старший науковий співробітник Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. Мечникова (підтверджено)

Нарцис Баласоіу, дослідник і прогорамний менеджер, Центр попередження конфліктів та механізмів раннього попередження, Румунія (підтверджено)

Мітат Селікпала, професор, факультет міжнародних відносин, Університет економіки і технологій Союзу торгівельних палат і бірж Туреччини (підтверджено)

16:30 – 17:00   Перерва на каву

17:00 – 18:30   Третя сесія: Єдина Європа: стратегія спільної перемоги чи гра із нульовим результатом? 
 
Питання до обговорення:
  • Чи  Realpolitik переважить на європейському континенті? Яке майбутнє європейської колективної безпеки?
  • Чи вплинула криза на визначення ролі Європи у глобальному безпековому середовищі?  
  • Чи може європейський континент вийти сильнішим з цієї кризи? 
Модератор: Ендрю Вілсон,Старший науковий співробітник, Європейська рада з зовнішніх відносин, Великобританія (підтверджено)
Доповідачі:
 
Річард Янґс, Генеральний директор, FRIDE, Іспанія (підтверджено)

Андрій Веселовський, Представник України при ЕС (2008-2010) (запрошено)  

Андрій Фіалко, радник Президента України (підтверджено)

Іріна Кобринськая, старший науковий співробітник, Інститут Світової економіки і міжнародних відносин, Російська Академія Наук (підтверджено)