«Взаємозалежність глобальної економіки та глобальної безпеки є незаперечним фактом» – висновок міжнародних експертів

В умовах глобальної кризи світ змінюється, в суспільстві зростає запит на консенсус, на корпоративні дії в багатьох процесах. Фінансово-економічна криза змусила уряди багатьох держав та міжнародні організації звернути більше уваги на зв’язок між економічними кризами та сферою безпеки. Саме про трансформацію світової економіки і глобальної безпеки та їхній вплив на політичні й соціальні процеси говорили міжнародні експерти, державні діячі та провідні економісти у четвер, 17 грудня 2009 року, під час роботи Міжнародної конференції «Світова криза: безпекові наслідки та виклики для ширшої Європи», яку організував Фонд «Open Ukraine».

       «Світова криза вказала тільки на одне. У світі більше немає єдиного гегемона. Проте з’являються нові центри впливу. І або Європа, у тому числі країни-члени ЄС і країни-не члени об’єднаються, щоб Європейський континент сформував потужний центр впливу, або ми знову будемо «пасти задніх». Раніше це була Америка, ще років десять і це буде Китай. Зараз події в світі розвиваються дуже динамічно. Це шанс щоб ми вирвались вперед. Ми – як об’єднана Європа», - сказав, відкриваючи Конференцію Арсеній Яценюк, лідер політичної партії «Фронт змін», народний депутат України, засновник Фонду «Open Ukraine».

     Криза останніх років не тільки торкнулася геополітичної розстановки сил у світі, але почала серйозно змінювати архітектуру безпеки, зокрема це стосується Європи. За словами відомого політика, експерта з питань зовнішньої політики, Олександра Чалого, соціально-економічна криза матиме довготривалі наслідки для ширшої Європи і для нашого регіону зокрема. «Зокрема одним із таких наслідків є те, що сьогодні США, після багатьох десятиліть запевнень, що вони підуть з Європи, прийняли стратегічне рішення перефокусувати свою зовнішню і безпекову політику. Ключовим напрямом для них стає Азіатсько-тихоокеанське узбережжя. Тобто США, фактично, виходять з Європи. І це незворотній процес, який матиме довгострокові наслідки для всієї системи європейської безпеки», - підкреслив він.

     Своїм баченням впливу економічних криз на сферу безпеки поділився директор програми трансформації безпеки, старший науковий співробітник з питань безпеки Гаазького центру стратегічних досліджень Штефан де Шпігелер. Нідерландський науковець звернув увагу присутніх на те, що протягом останніх 20-30 років відбулося значне покращення ситуації в міжнародній безпеці. Зростання світової економіки та демократизація мали величезний вплив на міжнародну безпеку. Країни Європи стали більш активно брати участь у міжнародних операціях з безпеки, значно посиливши процес забезпечення миру й стабільності. Однак з кризою ситуація дещо змінюється. «Ми знаємо напрочуд мало про вплив економічних криз на міжнародну (або регіональну) безпеку. Однак незважаючи на це, про такий вплив можна зробити три основні висновки: 1) економічні кризи можуть призвести до змін в балансах влади (регіональних і глобальних); 2) вони, як правило, призводять до скорочення витрат на оборону; 3) вони можуть викликати внутрішню нестабільність і політичні або соціальні заворушення», - зазначив Штефан де Шпігелер.

     Світова криза змінила акценти не лише в безпековому чи фінансовому середовищі. Вона торкнулась і засад існування багатьох міжнародних організацій. Зокрема Мішель Дюре, керівник секції відділу публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО наголосив на змінах, які відбуваються у НАТО: «НАТО не є і ніколи не буде глобальною організацією - НАТО є частиною глобалізації. Природа принципів взаємодії НАТО з іншими структурами сьогодні змінюється. На даний момент, ми маємо багато підходів до розуміння безпеки, демократії, культур суспільств. З іншого боку існує багато спільних проблем та загроз безпеці. Знаходження консенсусу між цим розумінням, розв’язанням спільних проблем та попередження загроз і є новим методом взаємодії. Сьогодні існує багато міжнародних організацій, НАТО не прагне керувати ними, а шукає широких підходів до співробітництва. Кожна міжнародна організація повинна знайти свою нішу, тоді стане можливим працювати спільно для залагодження кризи».

     Бажання подолати виклики та наслідки глобальної кризи стало імпульсом пошуку нових шляхів взаємодії світового суспільства. Трансформація Великої вісімки у Велику двадцятку, посилення економічного впливу країн БРІК, до яких поступово починає приєднуватися Індонезія, зростання політичної ролі Туреччини – частина процесу перестановки елементів світової політики та економіки, який відбувається зараз і може мати продовження в найближчому майбутньому. «Дослідження, підготовлені до зустрічі Великої двадцятки восени цього року, засвідчили, що мав місце спад політичного впливу на багато процесів. Така ситуація може стати причиною зриву швидкого і суттєвого економічного відновлення у світі. Поряд з цим не було застосовано так званий «інтенсивний протекціонізм», як реакцію на кризу, – поділився своїми висновками з учасниками Конференції посол Швеції в Німеччині в 1996-2001 роках, член Консультативної ради Всесвітнього форуму (Globe Forum), колишній міністр зовнішньої торгівлі, справ ЄС та скандинавського співробітництва Швеції, Матс Хеллстром. – Світова фінансова система є дуже нестабільною та незрілою. І в цьому полягає великий ризик виникнення майбутніх криз».

     Безперечним фактом для учасників дискусії під час роботи Міжнародної конференції був пошук державами світу власних методів та методик боротьби з економічною кризою. Багато країн застосували досить широкий арсенал заходів фіскального стимулювання економіки, покладались тільки на власні фінансові можливості. В той же час, ціла низка країн-членів ЄС (Польща, Латвія, Румунія, Угорщина) та країн Чорноморського регіону (Грузія, Україна) звернулись за допомогою до МВФ, оскільки не мали достатньо власних ресурсів для протидії кризовим проявам. Це говорить про неоднозначність «протікання» та різноманітність підходів до боротьби з кризою в різних країнах світу.

     Таку  ситуацію підтвердив і Дмітрій Сорокін, доктор економічних наук, професор і член-кореспондент Російської академії наук, перший заступник директора Інституту економіки РАН. Зокрема він сказав: «те, що є криза глобальної фінансово-економічної системи безсумнівно. Однак реалізується ця криза в кожній країні по-різному. У кожної країни «своя» криза. Наприклад, в Росії криза почалася на початку 90-х років минулого століття. У 1998 році російська криза досягла пікового значення, так званого «дна». Потім почалася траєкторія відновлення. І до 2008 року вона не закінчилася! Тобто Росія, на початок сьогоднішньої фінансово-економічної кризи, ще не вийшла зі своєї власної кризи. Тому повернення економічних показників Росії до рівня 2008 року буде не виходом із кризи, а поверненням до траєкторії відновлення».

     Організовуючи Міжнародну конференцію на таку специфічну й мало досліджену в Україні тематику, як вплив економічної кризи на сферу безпеки, Фонд «Open Ukraine» прагнув представити передові погляди на проблему взаємозалежності економіки й безпеки, надати можливість для дискусії експертів з цих питань і сформувати атмосферу пошуку нових рішень.

       На заході були присутні представники Європейського Союзу, НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, ОЧЕС, ЄБРР, посольств, державних і громадських організацій, науково-дослідницьких інститутів понад двадцяти країн світу.

     Конференція відбулась у рамках КИЇВСЬКОГО БЕЗПЕКОВОГО ФОРУМУякий щорічно проводить Фонд «Open Ukraine». Партнерами заходу цього року стали Королівський інститут міжнародних відносин «Четем Хаус» (Лондон), Європейський політичний центр (Брюссель) і Регіональне представництво Фонду Фрідріха Еберта в Білорусі та Україні. Фінансову підтримку було надано Чорноморським трастом регіональної співпраці Фонду Маршалла та Програмою «Польська допомога».